Свод крещенских правил от священника Александра Авдюгина

«Раз в крещенский вечерок девушки гадали» – эти слова В. Жуковского на этой неделе в рейтинге великом будут пребывать. Они не девальвируются и из года в год повторяются. Одно лишь успокаивает: теперь, вкупе с языческими приметами и советами, православное понимание Крещения (Богоявления) чаще «до сведения» доводится.
И все же!

Вынужден повторить (с небольшими дополнениями) свой же перечень (естественно, не полный, в каждой местности свои тараканы) того, что можно и нужно знать в грядущие дни, а чего надо бы избегать и не рекламировать.
– Вечерняя святая вода (Агиасма) ничем не отличается от той, которую будут освящать в сам праздник Крещения Господня 19 января.
– Советы фирмы ОБС (одна бабка сказала), что дома должна обязательно быть «богоявленская» (вечерняя) и «крещенская» (дневная) вода – суеверие.
– От того, сколько капель святой воды со священнического кропила попадет в вашу посудину, «качество святости» не зависит.
– Священник не «брызгает» на вас и в вашу принесенную воду, а окропляет ее.
– Вода, где не произносится священническая молитва (не служится), не освящается, поэтому в кранах, в колодцах, речках и водоемах даже в крещенскую ночь она остается просто водой.
– Купаться на Крещение здоровому и телесно крепкому человеку можно, но это далеко не обязательно. В больницах и поликлиниках и так нынче очереди с простудными заболеваниями.
– Считать, что купание в проруби грехи «снимает», есть лишь прибавление еще одного греха к имеющимся.
– Если православный человек имеет желание окунуться в иордань (водоем, где освятили воду), следует взять на это благословение у священника, чтобы вскорости не служить молебен о вашем здравии.
– Хранить освященную воду в особом месте надобно, желательно там, где у вас иконы, и потреблять «по ложечке», желательно натощак, при болезни можно и чаще.
– Обливаться (обливать) в ванне при купании святой водой, дабы выздороветь, не нужно, а вот запивать святой водой назначенные лекарства очень даже полезно.
– Скотину (худобу) и прочую домашнюю живность, как то: котов, кошек, собак, попугаев и аквариумных рыбок обливать святой водой не надо, даже с учетом того, что у некоторых святых такие примеры присутствуют. Достаточно окропления.
– От сглаза, наговора, заговора и прочих чудачеств из ореола язычества вода крещенская не помогает, так как она святость, а не собственное суеверие.
– Носить колдуньям, шептунам, «целителям», экстрасенсам и прочим ведьмам и ведьмакам освященную воду, для ее «коррекции», значит отрицать существование Бога. Вода из святой станет духовным мышьяком, и очень скоро я вас буду отпевать.
– Гадать в крещенскую ночь, ради забавы, фольклора, традиции или оттого, что «так наши предки делали», можно, конечно, но только в церкви после подобного кощунства пред Богом вам делать нечего. Нельзя соединять вместе бесовщину и Христа.
– Окроплять святой водой жилище можно и нужно, а рисовать на дверных косяках кресты – ваш личный выбор.
– Вода крещенская (Агиасма) не портится никогда не от того, что в нее ионы серебра с креста попадают (в подавляющем большинстве наших храмов серебряных крестов нет), а от того, что она святая.
– Абсолютное суеверие и усмешка лукавого, что нельзя святую воду наливать «от себя», «через руку» или через воронку, или ставить бутылку со святой водой на землю.
– Если не крещен как положено, то считать себя "окрестившимся" и носить крест после окунания в прорубь – не следует. Как был нехристем, так им и остался.
– Святая вода обязательно потеряет для тебя лично свои свойства, если ты не веришь во Христа и пользуешься ей как очередным магическим средством.
– Крещенская вода приносит духовное и телесное здоровье только по вере вашей!

pravmir.ru

«Вірним і гідним усякого сприйняття є слово,
що Христос Ісус прийшов у світ,
щоб спасти грішників» (1 Тим. 1:15).

УЛЮБЛЕНІ У ГОСПОДІ ОТЦІ, ІНОКИ ТА ІНОКИНІ, БРАТТЯ ТА СЕСТРИ!
З глибоким почуттям духовної радості, від усього серця, сповненого найщиріших побажань, вітаю всіх вас з великим християнським святом – Різдвом по плоті Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа!
Від початку світу не було події більш важливішої і вражаючої, ніж Різдво Христове. Господь Бог Вседержитель, єдиним словом створив весь світ, видимий і невидимий, Він створив небо і землю, і все, що наповнює їх, цей Бог упокорює себе, народжується в вертепі, покладається в яслах безпорадним немовлям. Звершилося найбільше чудо і таїнство, незбагненне як для небожителів-ангелів, так для земних людей.
Христос Спаситель прийшов у світ не царській славі, а в звичайній людській простоті і скромності, свідками якої були безсловесні тварини й щиросерді пастушки.
Здійснюється велика благочестя Тайна: Бог з'являється у тілі. Небо схиляється до землі, Господь несе людству мир небесний, світ Божественної благодаті і любові, світ перемоги добра над злом, світла над темрявою, святості над гріхом.
Для чого ж Господь так упокорив Себе, прийшовши на землю? Відповідь одна: щоб врятувати людину. Але якщо заради цього Господь втілився, то це означає, що людина представляє особливу цінність для Бога. Ще цар Давид за тисячу років до Різдва Христового вигукував в подиві: «Господи, що є людина, щоТи пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш? А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і славою й величчю Ти коронуєш його!» (Пс. 8:5-6).
Що ж за цінність представляє собою людина? Слово Боже відповідає, що вона є найвищим творінням Божим. Людина є образом Божим! Людина була саме така прекрасна до гріхопадіння, що угодники Божі, для яких відкриті були таємниці неба, кажуть, як, наприклад, Макарій Єгипетський: «Немає а ні на землі, а ні на небі нічого більш прекраснішого за людську душу».
Сьогодні ми згадуємо про те, як Матір Божа, Пресвята Богородиця, не знайшовши місця в Віфлеємі, пішла за місто в печеру, куди заганяли під час негоди і холоду тварин. В тій печері і відбулося Таїнство, протягом багатьох тисячоліть оспівуване пророками, на яке сподівалось все людство: у тій печері народився Син Божий, прийшов на землю, щоб врятувати грішну людину. А Віфлеємська печера стала місцем, де Небо поєдналося з землею, де зійшов на землю Божий мир і Боже благовоління.

9 січня, у день пам'яті святого первомученика Стефана, Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній прибув до Красногірського Покровського монастиря, де звершив Божественну літургію і привітав сестер, трудівників обителі з Різдвом Христовим.
Разом з Владикою Софронієм служив вікарний єпископ Іоанн, клірики Золотоніського благочиння, а також секретар єпархії протоієрей Василь Вознюк і благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак.

Прес-служба Черкаської єпархії

Сьогодні, у перший день святкування Різдва Христового, Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній після звершення Божественної літургії у Михайлівському кафедральному соборі приймав від духовенства, недільних шкіл, громадських діячів та церковних хорів.

Першими серед них клірики самого кафедрального собору на чолі з секретарем єпархії протоієреєм Василем Вознюком, благочинним Черкаського округу протоієреєм Сергієм Чумаком. Згодом завітали священики з інших парафій Черкас, зі Смілянського благочиння, Золотоноші та ін.
А от дзвінка святкова коляда, піднесені різдвяні пісні лунали у виконанні кафедрального собору під керівництвом Валентини Миколаївни Кисленко, церковних хорів Стрітенського (Афганська церква), настоятель протоієрей Володимир Нікітенко, та Андріївського (мкр."Митниця"), де старший священик ієрей Артемій Чумак, храмів м.Черкаси.

Прес-служба Черкаської єпархії