Преподобномучениця Рафаїла

Прославлення в сонмі нових святих преподобномучениці Рафаїли, останньої ігумені Чигиринського Свято-Троїцького жіночого монастиря в часи гонінь, а також урочисте відкриття її нетлінних мощей стало яскравою подією в житті Черкаської єпархії. Жорстоко закатована місцевими активістами, членами спілки «Безбожник», свята нарешті посіла гідне місце в сонмі тих, хто в богоборні роки постраждав за віру і Бога. Недовге, але надзвичайно багате на труди й подвиги життя, яке славно завершилося мученицькою смертю, стало взірцем для всіх майбутніх поколінь.

Залишилось кілька архівних свідчень (ДАЧО Ф Р–471, оп.1. спр. 9, арк.23 – 26), а також живих спогадів про місце багаторічного служіння матушки Рафаїли – відомий у віках Свято-Троїцький жіночий монастир, який до 1926 року діяв у колись славній козацькій столиці.

Сталося так, що століттями навколо обителі зростали житлові квартали, обступаючи її з боків. Сприяло цьому не тільки прагнення до спілкування зі святинею, але й природа з водними і лісовими ресурсами, з родючої землею. Тулилися до монастиря православні і в сподіванні на духовну підтримку з боку численної братії в боротьбі з покатоличенням народу.