Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
"Мовний" страх, або знову про доцільність вживання української мови у церковному обігу
30.05.2016 06:27

Декілька днів тому ми святкували пам'ять Слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. Роздумуючи над величчю їхніх заслуг перед усіма без винятку слов'янами як просвітителів, як проповідників, як глибу інтелекту, який відкривався не тільки в мудрості духовній, але й осягненню різних наук.

Святі брати, давши писемність, поклали початок слов'янам саме як духовно, культурно розвинутим народам, а не племенам. Адже переклавши Священне Писання та богослужбові книги, вони дали початок не тільки «єдиному на потребу» богослужбово-літургічному життю на рідній та доступній слов'янам мові, а дали старт і писемності, яка в свою чергу увічнила літературні шедеври та наукові твори. Святі отці Церкви навчають нас, що випадковостей у житті не буває і все, що з нами відбувається, те відбувається не з проста, а за незбагненним Промислом Божим.
Взагалі час, який може уділити священнослужитель своєму дому та домашнім, є дуже невеликим через завантаженність: чи то на требах чи на інших послухах, які вручила Церква Христова тому чи іншому клірику. Але не дивлячись на це, кожен із нас, представників білого духовенства, всіма силами стараються виконувати свій обов'язок голови сім'ї та батька. І ось читаючи вечорами перед сном своїм малюкам різні книги - як казки, так і книги духовного змісту, - нещодавно почали читати книгу про Святих Кирила і Мефодія. Часто і майже завжди так буває, що Істину свою Господь відкриває нам не у видіннях чи занадто розумних книжках, а в тому, що нас оточує: чи те, що ми, здавалося б, випадково прочитали чи побачили. Згадану книжечку я читаю дітям уже вдруге, але таке враження, що вперше, бо навела вона мене на багато цікавих роздумів, поділитися якими маю намір з тобою, дорогий читач!
Звичайно, не може не викликати захоплення мужні диспути Костянтина (адже чернече ім'я Кирилл він отримав незадовго перед смертю) з філософами свого часу, у яких він не просто мужньо парирував їхні каверзні запитання та хитрі підступи, але й не дивлячись на свою юність, вражав їх логікою висновків та силою слова. Також рішучість Мефодія, який не підкорився наказу імператора іконоборця та не став гнати християн і угоду царській владі. Щоправда, цим рішенням він пожертвував кар'єрою воєначальника та своїми блискавичними успіхами заради Христа та Його вічного Царства. Багато чого відкриває нам житіє братів, багато чому вчить, багато від чого застерігає, багато дає відповідей на питання сьогодення...
Одним із таких питань є питання мови Церковного Благовістя, мови Божественного одкровення. У часи, коли жили рівноапостольні браття, у Західній частині Христової Церкви, яка тоді ще не відділилась від повноти Божественного Вчення, було в силі одне суттєве лжевчення. Ті, які його дотримувались казали, що Біблія може бути написана та благовіствуватись трьома мовами світу: івриті, латині та грецькій. Звичайно, таке вчення йшло у розріз із вченням Євангельським, воно викривлювало сенс Зходження Святого Духа на Апостолів, які пішли проповідувати у всі кінці світу на мовах тих народів, до яких визначив Господь їм піти.
Багато перетерпіли Кирило і Мефодій від тодішньої «духовної еліти», яка усіма силами не давала слов'янам право на свою писемність, і варто зазначити, що спротив їхній був не малий і міри, які приймались у цьому напрямку були рішучими: чого варте тільки насильне осліплення Моравського князя Ростислава. Але не дивлячись на всі перепони, Боже діло росло і множилось у слов'янській народності і принесло сторичні плоди, увічнивши пам'ять рівноапостольних братів не тільки у земній історії.
З однієї сторони дивно, а з іншої прикро усвідомлювати, що є і тепер серед нас багато людей, які вважають і говорять про неможливість перекладу богослужбових книг на рідні мови різних слов'янських народів. Вільно чи не вільно, але всі, хто так каже, уподібнюються тим, які гнали та ганьбили Святих Мефодія і Кирила. Кожен народ, який походить із слов'янської сім'ї, пройшов за ці сторіччя не простий шлях як життя духовного, так і політичного, і нажаль не всі народи у своїй більшості зберегли Спасительну Православну Віру: хтось уклонився у латинські відступи, хтось йде в сторону безвір'я і бездуховності, а хтось продовжує і далі старатися йти за негаснучим Христовим Світлом. Все, що підвласне часові, все пливе і змінюється, а вічний і незмінний тільки один Бог.
Не стала і винятком і мова. Мелодійна, приємна для слуху церковно-слов'янська мова у даний час найкраще підходить для богослужіння, тільки нажаль не великий відсоток прихожан її розуміють та вловлюють суть того, що читається чи співається у церкві. У багатьох парафіях є люди, які хотіли б чути рідну мову за богослужінням і є парафії, зокрема на західній частині України, де з благословення священноначалія служиться українською мовою. Але дана тенденція характерна не тільки для нашої держави. Не так давно у домовому храмі Мінської митрополії час від часу стали звершуватись богослужіння білоруською мовою, а у Петро-Павлівському, другому за значимостю кафедральному соборі Мінська, декілька разів у місяць проводяться Божественні літургії тією ж мовою - білоруською. У Білоруській Православній Церкві над перекладами богослужбових книг з благословення архіпастирів працюють священнослужителі та філологи. Там знайшли сили подолати страх, вікові фобії перед вживанням рідної мови й сміливо впроваджують служіння білоруською мовою заради того, щоби людям було зручніше зрозуміти й сприймати високий духовний зміст Святого Письма.
Але повернемося до України, де ніяких комісій у цьому напрямку не працює, а поодинокі ентузіасти, серед яких і наш Владика Софроній, у вільний час займаються перекладами богослужбових книг. Які ці переклади - судитиме той, кому потрапивши у руки молитовник або Мінея, після читання канону чи іншого чинопослідування скаже собі, помолився він читаючи цей текст чи слова ці далеко від молитви і не передають її зміст та глибину, який передає церковно-слов'янських аналог. Праця ця, безперечно не легка і не заперечний факт, що не народила наша земля нових Кирила і Мефодія, але все в руках Божих і на все свій час у нашому житті.

Протодиякон Іоанн Поліщук,
Черкаська єпархія

 

Коментарі 

 
#26 людмилаС 15.06.2018 15:01
Вот читаю псалтырь на церковно-славянском и временами думаю, ну вот несколько букв разных, а передают один звук, ведь явно что-то не то... и вдруг сегодня в мои руки попадает чудная книга "Якою мовою молилася давня Україна", сразу захотелось поделиться...
Да, так вот на каком языке молились Антоний и Феодосий Печерские и множество святых древней Руси-Украины...

Если кого заинтересует можно приобрести:
Придбання видань нашої парафії: Віктор Сергійович Куземський, моб. +380–67–11–909–73, +380–95–388–29–16, .ua
facebook.com/.../...
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#25 LKS 17.02.2018 14:25
"...Известно, что никаких догматических и канонических запретов на введение какого-либо нового языка в богослужебное употребление не существует. Например, на Юбилейном Соборе 2000 года Синодальная богословская комиссия признала, что для сохранения особого языка богослужения нет никаких оснований:

«Можно ли вообще считать оправданным, с точки зрения веры в Боговоплощение, то противопоставле ние сакрального и профанного языков, которое характерно скорее для нехристианских религиозных традиций?»

www.kiev-orthodox.org/.../7090
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#24 людмилаС 14.02.2018 12:47
Поділюся своїм відкриттям- можна щодня читати на сайті "Отче наш" ті тексти Святого Письма, що читаються в церкві
www.xn--80ajycu4ak.xn--j1amh
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#23 людмилаС 12.02.2018 17:26
Какая красота читать и всё понимать!!! bible.by/wbtc/19/119/
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#22 LKS 13.12.2017 14:55
Андрей Десницкий (Россия):"...Кстати, надо отметить, что в России разрешение вести богослужение на русском и других народных языках было дано еще раньше, в августе 1918 года, знаменитым Поместным собором на одном из последних его заседаний — другое дело, что в условиях Гражданской войны и большевистской диктатуры это разрешение оставалось скорее теоретическим — и остается таким в общем и целом и по сей день.
...Когда-нибудь останется в прошлом представление о традиции как о данной свыше и принципиально неизменяемой инструкции по пользованию Богом, о молитвах — как о неизменяемых текстах на особом языке, которые действуют помимо сознания молящихся, и т.д. Когда-нибудь. И будет множество ошибок при переводах, и неумеренных фантазий, и самовыражения на фоне оригинала. Но это тоже будет жизнь."
gazeta.ru/.../11386892.shtml
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#21 людмилаС 10.11.2017 00:02
Сьогодні -9.11 - день української писемності. Вітаю з цим святом усіх нащадків слов'ян!
"Українцям варто говорити не про нищення, а про реставрацію нашої слов’янської мови в тій редакції, або як ще називали в давнину «ізводі», яка дуже навіть збагатить сучасну українську мову..."-Денис Таргонський
religion.in.ua/.../...
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#20 Микола Костенко 18.12.2016 14:05
Спасибі!
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#19 Фотолітопис-Vk 08.12.2016 10:53
Цитую Микола Костенко:
Доброго дня всім! Отче-дияконе Іоанне, скажіть, будь ласка, чи є у вільному продажу Часослов українською мовою в перекладі митрополита Софронія? Десь читав, що такий переклад готувався. І якщо є, то чи є в Михайлівському соборі в Черкасах? Наперед дякую.

Є у соборному церковному магазині. Готується також виправлене та доповнене перевидання, яке незабаром повинне зявитися.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#18 Микола Костенко 05.12.2016 22:07
Доброго дня всім! Отче-дияконе Іоанне, скажіть, будь ласка, чи є у вільному продажу Часослов українською мовою в перекладі митрополита Софронія? Десь читав, що такий переклад готувався. І якщо є, то чи є в Михайлівському соборі в Черкасах? Наперед дякую.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#17 людмилаС 27.11.2016 12:37
"...Незрозумілість мови богослужіння святитель Феофан Затворник вважав за одну з причин, чому люди йдуть в “штунди” – так він казав. (Зібрання листів святителя Феофана. М., 1898. Вип. 2. С. 142-144. Лист 289.). Люди йдуть шукати зрозумілого, адже молитва повинна бути розумною".
religion.in.ua/.../...
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні373
mod_vvisit_counterВчора1012
mod_vvisit_counterМісяць23327
mod_vvisit_counterЗа весь час2295399

Зараз онлайн: 39
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ