Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Про прикмети, обряди та забобони на Трійцю
03.06.2017 12:18

Про прикмети, обряди та забобони на Трійцю4 червня Церква молитовно згадуватиме День народження Церкви – П'ятидесятницю. Трійця в українського народу – одне з найшановніших та улюблених свят. Проте з так званими Зеленими святами пов'язано чи не рекордна кількість різних забобон і прикмет. «Комсомольська правда в Україні» навіть склала ТОП найпоширеніших обрядів на Трійцю. Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ попросив прокоментувати деякі з цих обрядів та розповісти про ставлення Церкви до таких речей уставника Києво-Печерської Лаври архімандрита Полікарпа (Линенка).


В забобони вірять ліниві люди

Забобони – або церковнослов'янською мовою «суеверие» – це віра в суєтні, тобто примарні речі. Віра в ті прикмети, які насправді не існують, а значить, не допомагають.
Ми знаємо, що у світі, який створив Бог, діють певні закони – фізичні, біологічні, хімічні. І весь світ живе за ними, от тільки людина дозволяє собі їх порушувати.
Нас Бог наділив свободою вибору, і ми можемо вибирати – або гріх, або добро.
Але людині для того, щоб в її житті було все добре, потрібно жити по встановленим законам. А для цього необхідно добре потрудитися. Трудитися потрібно над собою, над своєю душею. Для того, щоб ми робили правильний вибір, Господь написав у кожного в серці ще один закон – моральний, який ми називаємо совістю.
Звичайно, після гріхопадіння наших праотців в Раю, спотворилася вся наша природа і з нашого серця виходять і гординя, і егоїзм, і лінощі. Різні пристрасті і є основним джерелом всіх забобонів, і по великому рахунку – джерелом віри примарної, часто язичницької.
А що ж заважає людині вірити правильно? В першу чергу це пов'язано з нашими ж лінощами.
Щоб зрозуміти, що є Бог, що Він створив світ, потрібно заглибитися в своє серце, осмислити своє життя і всі процеси... Тяжко це для нашої душі. Простіше придумати, що нам допомагає те, що поряд нас. Бога відчути, повірити в Нього, довіритися Йому набагато важче, аніж прийняти на віру те, що нам може допомогти якийсь істукан, кам'яна баба, грім, блискавка чи сонце.
Піднятися до рівня Богоспоглядання можуть одиниці. Більшість вірять людям і різним байкам – так простіше.

Чому вірити в прикмети небезпечно?

Якось один мій знайомий сів в таксі, й спостерігав дивну картинку – по всьому авто були розміщені написи: «666». Він насторожився, бо для православної людини це число має чітку бісівську ознаку – це знак сатани. «Для чого вам це число?», – вирішив запитати він. А таксист йому відповідає: «Воно мені допомагає. От як тільки напишу його, то в мене і клієнтів більше, і грошей». Така проста віра.
Хтось вірить, що якщо чорна кішка дорогу перебігла, то йому погано буде. Хтось вірить в те, що повертатися не можна, бо буде біда. Хтось вірить в нещасливі дні – по-типу п'ятниці 13-го. Таких забобонів, на які люди «підсідають» як на наркотики, безліч.
Все ж не можна сказати, що це зовсім пусті вірування. Святі отці з цього приводу кажуть – чим більше людина вірить у прикмети, тим частіше вони збуваються.
А чому ж вони збуваються? Тому, що під видом цих всіх прикмет діють потойбічні, бісівські сили. Темні сили – не можуть собою Бога замінити, а от, прикриваючись такими речами, в які людина вірить, вони контактують з людьми. І, нажаль, люди починають отримувати допомогу не від Бога, а вступають в спілкування з темними силами. А ми знаємо, що темні сили людей, які вступають з ними в контакт так просто не відпускають, а доводять і до біснувань, і навіть до пекельних мук.


Забобони у церковному середовищі

Нажаль, і у церковному середовищі часто піддаються різноманітним забобонам. Якось на вулиці, тут біля Хрестовоздвиженської церкви, зустрічаю жінку. «Ой, де тут Церква? – питає. – Мені сказали, що потрібно в семи церквах свічки поставити!». Це мало б відразу вирішити її проблему... Буває також знаходить людина якогось старця, який говорить: «Прочитайте сорок акафістів свт. Миколаю, тоді отримаєте допомогу у ваших бідах».
Я не проти акафістів чи свічок. Навіть вважаю, чим більше людина прочитає акафістів, кафізм, глав з Євангелія, тим більше проявить любов до Бога, натхнення до Бога. Але сам по собі акафіст не допоможе, ти його хоч чотириста, а не сорок разів прочитай. Допомагає віра в ту особу, чи то до Господа акафіст, чи до Богородиці, чи до святих, до яких ти звертаєшся.


Про забобони, прикмети й обереги на Трійцю

Напередодні Святої Трійці в православних людей прийнято храм, своє житло і подвір'я прикрашати свіжим листям та гілками. В знак чого прикрашаються листям і свіжими гілками храм Божий? У нас це символізує розквіт. От як після зими на землі з'являється трава, на дереві виростає листя, гілки, так під дією благодаті Божої, благодаті Святого Духа, яка зійшла на апостолів у цей день, так розквітає й наша душа. Від смерті до життя.
В Православ'ї все виходить від Бога і все прив'язано до Його Престолу. Є в нашого святого народу така приказка: «Без Бога ні до порога». Тобто без Бога навіть дійти до порога неможливо. Оце основний постулат, яким потрібно користуватися у нашому житті.
Але паралельно з цим до сих пір в нашого народу існують цілий набір язичницьких вірувань і культів, які до Православ'я ніякого відношення не мають. Навіть навпаки – відводять людей від Істинної віри.
Народна прикмета: Напередодні Трійці прийнято збирати букети польових квітів і гілки деяких дерев. З цієї зеленню йдемо до церкви і освячуємо її. Тепер букетами можна прикрашати будинок – такі рослини будуть не тільки декором, а й оберегом. У букетах-обереги обов'язково повинні бути присутніми гілки клена, берези, дуба і горобини – вважається, що вони захищають від недобрих людей, дарують силу, здоров'я і енергію для подолання перешкод.
Оберіг – це атрибут язичницької віри. Люди вважають, що нав'язавши собі кропиви, любистку чи полину в букети, зможуть відганяти злі сили. Ніякого відношення до тих оберегів наш православний звичай прикрашати храми і житло зеленню в День Святої Трійці не має.
Зелень, яку освячують в храмі, несуть до дому. Після того, як вона три дні постоїть в хаті, спалюють. В селі цією зеленню іноді годували тварин. От і все. Спалити святиню потрібно, щоб не викидати у смітник. Так само, як пошкоджені іконки або православні газети, які утилізують через спалення.
Народна прикмета: Один з найдавніших звичаїв – оплакування зелені. Його суть в тому, щоб прийти до церкви на Трійцю з пучком трави, яка повинна бути зрошена слізьми. Сльози – значить дощ. Цей ритуал покликаний захистити від посухи. До того ж, оплакана зелень вважається найсильнішим оберегом. Деякі дівчата спеціально робити спроби розплакатися, щоб краплі потрапили на квіти, після чого їх зберігають цілий рік.
Це навіть коментувати не варто. Звичайно такі буцімто цікаві звичаї журналісти люблять прив'язувати до інформації про свята. Часто розповідь про саме свято люди сприймають на рівні якоїсь історії, яка до них немає ніякого відношення. А так от – наплести вінків чи поплакати над зеленню – це якась активність, людині приємно проявити себе. Але православному християнину активно долучитися до свята найкраще походом у храм Божий. Краще не придумаєш.
П'ятидесятниця святкується у п'ятдесятий день після Пасхи в спогад про зішестя Святого Духа на учнів Христових. Складається свято з двох днів, перший з яких присвячений прославлянню Святої Трійці і пам'яті зішестя Святого Духа на апостолів і тому називається днем Святої Трійці. Цього дня відразу після Літургії, здійснюється вечірня, на якій читаються колінопреклонні молитви про те, щоб Господь послав нам благодать Святого Духа і згадаються усі спочили предки і брати наші. Інформація про це свято зафіксована в Книзі Діянь Святих апостолів (Діян., 3 зач., 2:1-11). І Сам Спаситель неодноразово своїм учням апостолам наголошував, що піде від них і пошле Утішителя, Духа Істини. (Ін. 7:37-52; 8:12; Ін. 16:7).


Ось такі ми вперті з вами

Ми знаємо, що рівноапостольний князь Володимир зрозумів всю суєтність язичницьких вірувань, він навернувся сам і нас, нашу землю, наш народ навернув до істинної віри. Але, нажаль, і до сьогоднішнього дня люди впадають в язичництво. Вони не хочуть в простоті серця вірити в Бога. А шукають якихось легких, на їх думку, шляхів, які б допомогли їм. Йдуть до екстрасенсів чи так званих бабок. Продають свою безсмертну душу за тимчасове полегшення тілесного здоров'я. Це дуже небезпечно. І нажаль такі от язичницькі вірування паралельно з православною вірою віками існували.

Вже більше тисячі років в храмах увесь час проповідується Слово Боже. Нашу землю навіть в інших народах називають Святою Руссю. Здавалося б люди мали вже навчитися жити по Заповідям Божим. Але, ні. В наших людях є певна впертість. Одне з правил, яке апостоли прийняли, коли зібралися на Першому Соборі в Єрусалимі, пам'ятаєте? «Ибо угодно Святому Духу и нам не возлагать на вас никакого бремени более, кроме сего необходимого: воздерживаться от идоложертвенного и крови, и удавленины, и блуда, и не делать другим того, чего себе не хотите. Соблюдая сие, хорошо сделаете. Будьте здравы» (Діян. 15:28). Один з цих пунктів – не їсти крові. В жодному християнському народі – ні у греків, ні у грузинів, ні у сербів, ні у росіян не порушують цього правила. А наш народ так Церква за тисячу років і не відучила не вживати кров'янку. Ось такі ми вперті з вами.


Декілька побажань всім людям, які прочитають ці слова

Люди добрі, від Бога вам дана свобода вибору – або добра, або зла. Вибирайте завжди добру сторону, вибирайте завжди Божу сторону! І тоді світлі промені благодаті Святої Трійці завжди будуть плекати вас своєю любов'ю, будуть виховувати вас до справжнього рівня образу Божого. Тоді станете ви спадкоємцями Царства Бога нашого.

 

http://news.church.ua/2017/06/02/pro-prikmeti-obryadi-ta-zaboboni-na-trijcyu-arximandrit-polikarp-linenko/

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні2037
mod_vvisit_counterВчора1913
mod_vvisit_counterМісяць35531
mod_vvisit_counterЗа весь час1776806

Зараз онлайн: 26
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ