Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Священик Агафонік Білоцерковський із села Матусів. Сторінки історії Черкаської єпархії
12.03.2018 07:20

Священик Агафонік Білоцерковський із села Матусів. Сторінки історії Черкаської єпархіїПісля хрещення Київської Русі православне духовенство невтомно працювало на поприщі не тільки духовної просвіти, але й освітньої діяльності підростаючого покоління. За велику історію християнства, а потім православ'я на Русі прикладів пастирів-тружеників було дуже багато. Більшість із цих священиків невідомі нам, їхнє життя кануло в ріку часу, але головне те, що вони жили і не просто жили від посту до посту і від свята до свята. Їхнє життя і жертовне служіння варте того, щоб ми сьогодні про них знали, брали приклад і молилися за упокоєння їхніх душ.

Одним із таких прикладів віри і ревності пастирського служіння без сумніву можна назвати священика Агафоніка Білоцерковського, який понад півстоліття свого священницького служіння прослужив у Матусові, трудячись для спасіння пастви, яку вручив йому Господь.
Матусів на той час мав уже два храми Дмитрівський і Вознесенський. Перший, дерев'яний, не зберігся до наших днів, а другий кам'яний і величний стоїть у селі по сьогоднішній день. Саме у Вознесенському храмі через декілька десятиліть після його будівництва і почав після рукопокладення служити молодий випускник далекої від Київської губернії Петербурзької Духовної Семінарії ієрей Агафонік.
Величний Вознесенський храм у Матусові було збудовано у пам'ять перемоги над Наполеоном. Будівництво церкви зайняло шість років і продовжувалось з 1812 по 1818 роки. Фундатором церкви був Олексій Петрович Орлов генерал-майор царської армії і учасник згадуваної перемоги над французами. Про те, що цей храм збудований як пам'ятник і подяка Богу за даровану перемогу свідчить напис у барабані центрального куполу під вікнами. Вознесенський храм збудовано у стилі класицизму, власне як і інші храми збудовані Орловим про які буде окрема публікація. Хрестово-купольний у плані кам'яний храм із дзвіницею. Північну, південну і західну сторони вінчають чотириколонні портики із колонами тосканського ордену. Всередині храм просторий і світлий завдяки великій кількості вікон. Такі храми будувались на початку ХІХ сторіччя багато де нп теренах колишньої імперії, зокрема у Києві, тому припускають що автором проекту був тогочасний єпархіальний архітектор Київської єпархії Андрій Меленський.
У 1852 році 11/24 травня у день пам'яті рівноапостольних Кирила і Мефодія випускник Петербурзької семінарії Агафонік Білоцерковський рукопокладається у священики митрополитом Київським святителем Філаретом (Амфітеатровим) до Вознесенського храму у Матусів де і прослужив усе своє життя. 4 червня за старим стилем молодий священик прибув на місце свого служіння у село. Першим, на що звернув свою увагу молодий священик, це на підростаюче покоління та організовує церковно-парафіяльну школу при Вознесенській парафії. З плином часу, та стараннями настоятеля випусники цієїж школи продовжували трудитись там же і вчителями навчаючи своїх наступників Закону Божому і грамоті. Паралельно із заняттями отцем Агафоніком був організований прекрасний хор, який по згадкам сучасників був одним з найкращих поміж окружніми селами. Окрім хорового співу у Вознесенському приході співали і парафіяни у храмі, був заведений загально-народний богослужбовий спів. За згадками сучасників за більш ніж півсторічне служіння отця Агафоніка він був добрим прикладом в першу чергу як пастир, а також як сім'янин і господар, а простіше кажучи повністю відповідав теплій народній назві священника батюшка. Адже старався про всіх піклуватись як про рідних дітей.
На початку свого служіння отець Агафонік приймав участь у Кримській війні, за яку мав нагороду у вигляді наперсного хреста на аксельбанті. Такої нагороди були удостоєні усі священики які опікувалися солдатами на лінії фронту. За свою старанну працю на парафії займав посади помічника благочинного ІІІ-ого округу Черкаського благочиння у який тоді входила Шполянщина.
4 червня за старим стилем 1902 року виповнилось п'ятдесят років пастирського служіння отця Агафоніка. В цей день у Матусові було по справжньому святково, тому що не дивлячись на літню пору Вознесенський храм не міг вмістити всіх, хто прийшов привітати свого духовного отця. Це парафіяни Вознесенської і Димитрівської парафій Матусова, а також делегації із сусідніх сіл із своїми настоятелями. Разом із ювіляром у цей день співслужило 14 священиків і два диякона. Ось як характеризує отця-ювіляра настоятель Димитрівської парафії Матусова священик Стефан Турчинович: «...Погляд наш у ці хвилини не може не помітити прекрасно і з душею облаштованого храму, а найголовніше, тих хто стоїть у цьому храмі – його прихожан. Немає людини якої б не торкнулась і не зігріла твоя добра і чуйна душа пастирським словом, рівно як немає і закутка у цьому храмі, де б не попрацювала твоя господарська рука. Велике, святе і богоугодне діло звершив ти отче-собрате! І не дивлячись на свій похилий вік за це дає тобі Господь сили, ясного розуму і міці тілесної стояти біля Престолу Божого і звершувати свою священицьку молитву...Сім'я твоя – це приклад для наслідування кожному, адже діти твої ніде не посрамили твоєї фамілії і свого роду. Саме за це тебе і їх поважають не тільки у своєму селі, а й далеко за його межами...»
Від імені духовенства отець Стефан підніс ювіляру ікону Спасителя, а парафіяни подарували наперсний хрест з прикрасами, який купили у складчину за власні кошти. Окрім того священик с. Куцівки В.Діаковський, який був духовним чадом отця Агафоніка, від себе подарував ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Закінчилось свято загальною великою братською трапезою, за якою отцю-ювіляру виголошувались чисельні здравиці від священства, парафіян і гостей.
Нажаль ми не маємо портрету отця Агафоніка, але в інтеренеті є гравюри художниці Маріамни Лопухіної, батьки якої викупили згодом маєток Олексія Орлова. Народилась художниця 1852 року, якраз тоді, коли молодий священик отримав призначення у Матусів. І звісно ж її дитинство якраз проходило у Матусові на початку служіння у Вознесенському храмі отця Агафоніка. Скоріше за все акварелі Лопухіної показують нам саме його, ще у молодих літах під час богослужіння.

Протодиякон Іоанн Поліщук

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні285
mod_vvisit_counterВчора1132
mod_vvisit_counterМісяць11908
mod_vvisit_counterЗа весь час2349738

Зараз онлайн: 9
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ