Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Воронезький архієпископ із Благодатного – уродженець Черкащини
16.11.2019 13:51

Воронезький архієпископ із Благодатного – уродженець ЧеркащиниМаловідомий архієрей однієї із знаменитих єпархій Російської імперії, професор богослов'я, просвітник і т.д. Це все про Воронезького архієпископа Єпіфанія (Євдокима Савича Канівецького) який народився у 1775 у невеличкому селі Богушкова Слобідка, саме так називалось Благодатне до перейменування у більш звичну черкащанам Чапаївку. До сьогоднішнього дня у відділі рідкісних книг наукової бібліотеки Воронезького Державного Університету збереглось дев'ять книг по філософії і богослов'ю.


Закінчив Переяславську семінарію і Київську Духовну Академію у 1794 р. Деякий час не міг визначитись із подальшим шляхом і вчителював у рідній семінарії, аж поки у 1800 р. не прийняв чернечий постриг з іменем Єпіфаній продовживши учительську діяльність. Під час чину постригу постриженик дає одну з обітниць бути у тому місці, де йому буде вказано священноначаллям, стаючи людиною Церкви і віддаючи свою волю ігумену чи єпископу. Невдовзі після цього прийняв спочатку дияконський а потім священицький сан. Через п'ять років після постригу у 1805-му ієромонаха Єпіфанія переводять до Нижнього Новгороду викладачем у місцеву семінарію. Варто пам'ятати що семінарія того часу не була подібна на сучасні. На той час там вивчались і світські науки, так наприклад у Нижньому Новгороді він став викладачем риторики і математики. Вже через рік у 1806 р. він возводиться у сан архімандрита і переводиться до Петербурзької Олександро-Невської Лаври викладачем семінарії, разом з цим несучи послух настоятеля Віленського Свято-Духівського монастиря. Дивним лишається як можливо було виконувати ці послухи у місцях які знаходяться географічно не близько одне біля одного, але уже у 1808-му він стає ректором однієї з чотирьох Духовних Академій Казанської і настоятелем Казанського Преображенського монастиря. У 1809-му реорганізовує по новому академічну бібліотеку роблячи її загальнодоступною для усіх бажаючих, за що отримав орден Св. Анни ІІ ступеню від Святішого Синоду.
26 березня застарим стилем 1816 р. відбулась його хіротонія у єпископа Воронезького. По приїзді у Воронеж продовжив справи розпочаті його попередником єпископом Антонієм (Соколовим), а саме добудову нового корпусу для духовної семінарії, який був закінчений у 1822 р. та покращення побуту студентів. Стараннями владики Єпіфанія було відкрито ряд єпархіальних духовних училищ: Воронезьке, Павловське, Бірючинське і Задонське.
Не дивлячись, що у 1817 р. указом Синоду семінарії було вилучено з керування єпархіальних архієреїв, та передано у владу учбового синодального комітету, повноваження повної влади на місці від якого мав ректор, владика Єпіфаній завдяки своїй праці і авторитету у єпархії мав великий вплив на життя духовної школи. Зокрема він вложив 6 тисяч рублів на проценти від яких безкоштовно навчалось троє учнів. Його стараннями за семінаристами почали закріплювати приходські місця.
Окрім семінарії увага владики була прикута і до парафіяльних храмів. При ньому було закінчено зведення величного Троїцького храму, який став кафедральним собором і окрасою міста. Цей храм почав зводитись у 1779 році і через десять років був закінчений, але через декілька місяців храм впав від ряду допущених помилок при будівництві. Невтомною енергією єпископа Єпіфанія храм почав відбудовуватися і вже у 1822 році постав у новій красі трохи по іншому проекту. 22 травня 1822 року владика Єпіфаній освятив новий храм, а через рік після його смерті у 1836 році Троїцький храм став кафедральним собором і лишався у цьому званні до самої революції, хоча й до нашого часу він не зберігся. У 1959-му Троїцький собор, а тоді вже склад Воронезькго хлібозаводу було висаджено, а місце забудоване одним із корпусів місцевого Науково-Дослідницького Інституту. Окрім цього величного храму його стараннями було добудовано та перероблено ще декілька.
Не зупинялась при ньому і справа просвітництва яку він розпочав ще будучи у Казані. Так стараннями владики у Воронезькій єпархії було аж 2 з 57 по всій Російській імперії відділення Біблійного товариства. «Здешний преосвященный, пастырь благочестивый и добродетельный, также знает истинное всего положение. Он давно гремит с кафедры соборной против врагов внутреннего порядка и злоупотреблений; но те, к кому сие относится, мало исправляются, и прекрасное здешнее духовенство за истинное апостольские проповеди страдает от разных гонений полиции, которая в противность самых законов ставит к нему постой», – такими словами у той час характеризував свого архієрея віце-губернатор Магніцький.
Знаючи велику матеріальну нужду місцевого духовенства, особливо сільського, владика Єпіфаній у 1823 році відкриває «Епархиальное попечительство о бедных духовного звания». Воронезька єпархія стала однією із перших де звернули на це увагу і прийняли рішучі міри по вирішенню цієї болючої проблеми.
24 травня 1825 року у віці 50 років єпископ Єпіфаній відійшов у вічність. По його заповіту до семінарської бібліотеки було передано 213 книг на російській, та 98 на інших мовах, майже вся його бібліотека, яку він збирав на протязі життя. За своє відносно коротке, але насичене життя наш земляк, виходець із Черкащини владика Єпіфаній (Канівецький) вніс вагомий вклад у розвиток однієї з відомих єпархії Руської Православної Церкви всього за дев'ять років свого архіпастирського служіння.
Похований у одному з приділів Благовіщенського кафедрального собору м. Воронеж.

Протодиякон Іоанн Поліщук,
Черкаська єпархія

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні747
mod_vvisit_counterВчора1512
mod_vvisit_counterМісяць20704
mod_vvisit_counterЗа весь час2813609

Зараз онлайн: 8
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ