31 грудня, в останній день 2019 року, у Михайлівському кафедральному соборі було звершене відспівування багаторічного трудівника Черкаської єпархії Анатолія Івановича Єрохова - токаря з золотими руками і просто глибоковіруючого православного християнина.

Народився Анатолій Іванович у 1945 році на Кіровоградщині і ще будучи немовлям залишився без батька, який поліг у бою на фронтах ІІ Світової війни. Овдовівши, Акилина Єрохова переїздить із немовлям на батьківщину у Черкаси, до й прожила до своєї смерті. З дитинства малому Анатолію мати прививала страх Божий і навчала у вірі власним прикладом побожного життя, які і проніс він до самої смерті.
Працюючи майстром на Черкаському «Машбуді», неодноразово викликався у міліцію, де його намагалися змусити зректися віри, лякаючи звільненням з посади та іншими обмеженнями у правах. Не дивлячись на ці перешкоди і залякування Анатолій Єрохов залишився вірним Богу і Святій Православній Церкві до останнього свого подиху. Окрім цього він ніс подвиг дівства і чистоти не будучи одруженим, жив по-чернецьки у миру. До 19 грудня дня пам'яті святителя Миколая ходив на роботу в будні, а в неділі та свята у храм. Після богослужіння його розбив інсульт і через десять днів 30 грудня 2019 р. він мирно спочив на 75-му році життя, передавши свою душу у руки Божі.
Наступного дня 31 грудня після Божественної Літургії, з благословіння митрополита Черкаського і Канівського Софронія, у Михайлівському кафедральному соборі відбулося відспівування, який очолив секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк разом із соборним та міським духовенством. Поховали новопреставленного раба Божого Анатолія на IV-му міському кладовищі поруч із могилою матері.
Окрім пам'яті про Анатолія Івановича як про хорошу, віруючу, чуйну, богобоязнену людину повсякчасно нагадуватимуть про нього й його вироби, а це дерев'яні підсвічники та аналойчики - як у Михайлівському соборі, так і в інших храмах міста Черкаси.
Царство Небесне і вічний спокій новопреставленному Анатолію!

Прес-служба Черкаської єпархії

Про те, що насправді відбувається з церковним календарем, який календар — старий чи новий — точніше, чи дійсно це може роз'єднувати православних християн та про головне у святкуванні Різдва Христового — в інтерв'ю голови Літургічно-богослужбової комісії при Священному Синоді УПЦ архієпископа Новокаховського і Генічеського Філарета, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

– Сьогодні багато розмов про церковний календар. Наскільки важлива ця проблема для Церкви? Чи питання виникають переважно навколо Церкви, у площині політичній?

– Проблема церковного календаря для Церкви зараз є досить малоактуальною. У всякому разі, я говорю про Православну Церкву, про УПЦ. Більше проблем виникає навколо Церкви, і ідеологія переважно такого плану: «будьмо святкувати разом з усіма просвіченими народами», «будьмо послідовними у наших європейських прагненнях»... Але питання власне стосується церковного календаря. Державний календар у нас дійсно григоріанський, і ми чудово ним користуємося. У церковному календарі через дріб йде дата за календарем григоріанським і за юліанським. Початок і мета календаря церковного – це організація богослужбового життя. Ось із цим календарем абсолютно нормально богослужбове життя Церкви організоване. Церква комфортно себе почуває з юліанським календарем.

– Який календар точніше – старий чи новий?

– Гарне запитання... Церква, користуючись календарем, від початку подає, що ідеального календаря не існує, він не може існувати. Тим більше, церковний календар поєднує у собі календар сонячний і календар місячний. Обчислення пасхалій за сонячно-місячним календарем може бути більш або менш точним, але ідеальним не може бути ніколи. Укладачі старої пасхалії, Олександрійської, були дуже серйозними астрономами, і за їхніми обчисленнями похибка в пасхалії становить за дві тисячі років приблизно три години. З цієї точки зору можна сказати, що для Церкви юліанський календар більш правильний. Окрім цього, у часи, коли до впровадження готувався календар григоріанський, у комісії з його підготовки за астрономічними мотивами відмовився брати участь Миколай Коперник. Проти нового стилю виступав і один із видатних астрономів, родоначальник американського астрономічного товариства Саймон Ньюкомб. Дмитро Менделєєв також був проти. Якщо узагальнити, можна сказати, що ідеального календаря немає, проте для церкви точніше буде саме юліанський календар.

19 грудня, у день пам'яті Святителя й чудотворця Миколая, Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній прибув з архіпастирським візитом до Кам'5янського благочиння. У Свято-Миколаївському храму м. Кам'янка Владика очолив святкову Божественну літургію. За богослужінням архієрей відзначив парафіяльних священиків церковними нагородами та виголосив архіпастирське слово до присутніх вірян.
По завершенні літургії Владика привітав найменших парафіян та вручив їм подарунки.
Разом з Владикою служили благочинний Кам'янського округу протоієрей Георгій Пограничний, парафіяльні священики.

Прес-служба Черкаської єпархії

17 грудня, у день пам'яті святої великомучениці Варвари, Його Високопреосвященство митрополит Черкаський і Канівський Софроній прибув з архіпастирським візитом до Свято-Миколаївського Лебединського монастиря, де очолив Божественну літургію у Варваринському приділі Вознесенського храму. Разом з Владикою служили священики з єпархії, а супроводжували архієрея секретар єпархії протоієрей Василь Вознюк та благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак.
По завершенні літургії Владика звернувся до присутніх прочан і гостей з повчальним словом.

Прес-служба Черкаської єпархії