Добіг кінця Успенський піст — ми повинні бути особливо уважні до своєї душі. Про сенс посту і свята Успіння Богородиці та про те, чому в Євангеліях мало йдеться про Божу Матір — розмірковує клірик Горлівської єпархії протоієрей Сергій Фоменко, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ із посиланням на прес-службу єпархії.

«Господи, почему мы постимся, а Ты не видишь?»

Какие нужно прилагать усилия, чтобы Господь увидел наш пост и услышал нас? Во-первых, надо понимать, что такое истинный пост. Бывает, людям задаёшь вопрос, в чём же заключается его сущность, а в ответ слышишь: «Не кушать мясо!» Но это глубоко ошибочно! Пост — совсем другое. Необходимо быть на посту своей души, не впускать туда злые помыслы, завистливые, корыстные мысли, не вынашивать коварные идеи. Именно таков настоящий пост, он призван ограждать нас от совершения грехов в делах и помыслах. А скоромная пища, знаете ли, это второстепенный момент, который поддерживает человека в состоянии немощи. Ведь Господь как сказал? «В немощи вашей — сила моя!»
Чтобы Господь нас услышал, нужно действительно держать пост, не впуская в душу грязные, ненужные мысли. Тогда и молитва будет чистая, Богу, Богородице и святым угодникам приятная.
Почему нам предлагается двухнедельный Успенский пост? Потому что Божия Матерь тоже всю жизнь пребывала в посте, Она была не праздна. У Неё не было никакой праздности, в земном бытии она не имела таких вещей, какие есть у нас. Пречистая Дева Мария вела совсем другой образ жизни. Мы в знак Её почитания пытаемся хотя бы две недели прожить Её жизнью, тоже постимся до дня Успения Божией Матери.

Вельмишановний пане Президенте, дорогі брати і сестри, шановні присутні!
Усіх сердечно вітаю з 27-ю річницею Незалежності України. Щороку цей день ми вшановуємо урочисто, адже це день новітнього народження нашої Держави.
Процес ствердження самобутньої української державності — складний і відповідальний. Він вимагає від державотворців великих зусиль — як фізичних, так і духовних. Сьогодні ми з великою шаною згадуємо всіх, хто потрудився у справі розбудови нашої Держави, і хто зараз чесною працею засвідчує свою любов та відданість рідній Батьківщині. Слова особливої поваги хотів би висловити тим нашим співвітчизникам, які трудяться на благо України з вірою в Бога та з повагою до багатовікових християнських традицій, якими наш український народ живе уже багато століть і які зробили наш народ духовно красивим, сильним і благородним.
Історія минулого ХХ століття ще раз нагадує нам, що неможливо побудувати сильну, духовно процвітаючу державу без віри в Бога, яка свідчиться виконанням Божих заповітів. На жаль, у сучасному суспільстві свобода часто трактується як незалежність від усього, навіть від Божого закону. Таке помилкове розуміння свободи нерідко призводить до відвертої пропаганди гріха та вседозволеності. Псевдосвобода в кінцевому результаті перетворюється у свавілля, породжує зло та приводить людину до самознищення. Для християн свобода — це незалежність від гріха, це постійне перебування в любові до Бога і до ближнього. Такий образ життя і така духовна свобода ведуть людину до істинного щастя та вічного життя. Людина, яка дотримується Заповідей Божих, яка живе в любові до Бога і ближніх, є справжнім патріотом та гідним громадянином своєї земної Вітчизни.
У цей святковий день ми щиро дякуємо Богу за великі милості, якими Господь обдарував і обдаровує весь український народ та кожного з нас зокрема. Ми молимося, щоб Господь допомагав нам гідно долати труднощі та негаразди, які зустрічаються на шляху нашого земного буття.
Щиро бажаю усім нам сили, мудрості та натхнення в благородній справі гармонійної розбудови нашої Української Держави, Держави, яка б була наповнена розумним достатком, миром та взаємоповагою, соборної Держави, в якій громадяни з різними культурами та світоглядами були б зібрані в один великий, красивий духовний букет, об'єднаний взаємною повагою і любов'ю.
Ще раз вітаю усіх зі святом 27-ї річниці Незалежності України.
Нехай Бог благословить усіх нас!

+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

24 серпня 2018 року

church.ua

Успение Божией Матери — праздник утверждения нас в прохождении земного пути за Пречистой в объятия Ее Сына. Почему веселого тут ничего нет, а радость есть — размышляет протоиерей Игорь Прекуп.

Успенский пост, как предшествующий празднику Успения Пресвятой Богородицы — это один из, если можно так выразиться, эортологических постов (от гр. ἑορτή <эорти> — праздник). Подобно остальным постам данной категории, он является периодом ожидания, приготовления, томления души, предвкушающей праздничное торжество жизни над смертью, нетления над тлением, истинного и вечного над мнимым и преходящим.
Однако этот пост особенный, как и праздник, посвященный событию отнюдь не радостному самому по себе. Ведь что такое «успение»? — Смерть, говоря по-нашему, по-простому. Все творение содрогнулось, когда умер на Кресте Сын Человеческий. Ее Сын. А теперь смерть настигла и Ее — «ширшую небес» и «вместилище Невместимого».
В этом событии — что-то противоестественное, дикое... и удивительное, на первый взгляд, как-то не по-хорошему. Вот в Ее последовавшем вскоре телесном взятии на небо ничего удивительного нет, а смерть... Неудивительное чудо. А вот сказать «смерть Подательницы жизни вечной» язык не поворачивается — звучит как-то фальшиво. И не потому, что мы привыкли к слову «успение», нет, дело тут в другом.

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія при Синодальному відділі УПЦ з соціально-гуманітарних питань стартує щорічна благодійна акція "Рюкзачок милосердя – 2018", присвячена Всесвітньому Дню гуманітарної допомоги та святу Преображення Господнього, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на pravoslavie.ua.

Усі бажаючі можуть допомогти малозабезпеченим сім'ям підготувати дітей до школи. Акція триває до 19 серпня.
«У цьому році за допомогою до Відділу звернулося 36 родин, у яких виховується 57 дітей шкільного віку. Навіть звичайний рюкзак може стати для них великим подарунком, — зазначають організатори. — Завдяки вашій підтримці минулого року "Рюкзачки Милосердя успішно знайшли своїх власників", сподіваємося, що і в цьому році дітлахи будуть максимально споряджені всім необхідним для вирушення у шкільну подорож».
Зробити пожертвування можна на сайті відділу або самостійно придбати товари та доставити їх до Центру Гуманітарної Допомоги за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 15, корп. 70А, оф. 12, попередньо узгодивши за тел.: 0503422739.
Святкова програма для дітей та вручення подарунків малозабезпеченим сім'ям відбудеться в Міжнародний День гуманітарної допомоги, 19 серпня 2018 року, на території Києво-Печерської Лаври.

church.ua