Цими спекотними днями церковне подвір'я храму преподобного Серафима Саровського, що у центрі смт. Драбів, уся навколишня паркова територія наповнені дзвінкими дитячими голосами: тут відкрився літній православний табір «Небесний Серафим», де нині відпочивають близько 250 дітей. Минулі роки кількість дітлахів та підлітків, що приходили сюди, сягала 300. Цьогорічний 8-ий сезон, як і всі попередні, надзвичайно насичений різноманітними заходами: вони дають можливість дітям отримати не лише міцні духовні знання, а й загартувати здоров'я, здобути величезний заряд позитиву, енергії та гарного настрою.

Без будь-якого перебільшення, табір «Небесний Серафим», як і табір «Надія», що діє у Городищі на теренах тамтешнього Михайло-Архангельського храму, є унікальним проектом роботи з дітьми, який заслуговує всебічної підтримки, вивчення та схвалення. Уся діяльність табору спирається, передусім, на широку підтримку батьків, педагогів, благодійників: усі вони є парафіянами храму. Без цієї підтримки, навіть маючи великі кошти, неможливо зорганізувати роботу табору ефективно, з максимальною користю для духовного і фізичного здоров'я його вихованців: у цьому глибоко переконаний настоятель храму преподобного Серафима Саровського протоієрей Дмитро Івануса. Саме він разом зі своєю дружиною матушкою Ольгою є генератором головних ідей, що втілюються у роботу з дітьми. За 21 рік свого пастирства у Драбові отець Дмитро зумів не лише побудувати чудовний храм, перетворити церковне подвір'я на казкову територію, де можуть запозичити креативні ідеї навіть професійні дизайнери. Отець Дмитро зумів згуртувати паству на єдину православну родину, зацікавити її жити насиченим духовним життям, а не пливти за течію, реагувати на виклики часу, шукати нові форми роботи, передусім з дітьми та молоддю, яка, з одного боку, є майбутнім Православ'я, а з іншого – об'єктом витончених психологічних та інформаційних маніпуляцій, які переслідують лише одну мету: відірвати це майбутнє від Бога, від Церкви Христової, нав'язати інші цінності та погляди.

В одном из храмов нашей Православной Церкви прихожане услышали следующее объявление: «Отныне с Исповедью, – сказал отец настоятель, – у нас будет такой порядок: в понедельник исповедуемся, и потом всю неделю можно причащаться». Многие смутились и выразили свое несогласие с этим нововведением. Но кто же в данном случае прав – батюшка, поставленный Церковью блюсти чад Божиих, или народ, воспротивившийся предложенной им практике?

Согласно традиции Русской Церкви, перед каждым причащением Святых Христовых Таин православный христианин обязан очистить свою душу от грехов в Таинстве Исповеди. Ныне же некоторые модернистски настроенные священнослужители решили изменить веками установившийся порядок. Что потеряют или обретут православные верующие, если примут навязываемые реформы?
Чтобы разобраться в этом вопросе, обратимся к наставлениям людей, живших богоугодно, – к наследию наших подвижников благочестия. В «Записках» приснопамятной Леушинской игумении Таисии (†1915) приводится ее видение, признанное духовным отцом матушки святым праведным Иоанном Кронштадтским истинным, имеющим божественное происхождение. Этот эпизод позволяет трезво взглянуть на проблему Причащения без Исповеди.
В предисловии игумения Таисия описывает ситуацию, вызванную непониманием ее духовных запросов окормлявшим матушку на тот момент белым (женатым) священником. По указанной причине, исповедуясь, она не раскрывала перед ним подробно свои душевные язвы и немощи, и Таинство превратилось в формальность. И вот однажды Господь вразумил подвижницу в сонном видении. Матушка вспоминала:

Триває в Україні збір врожаю, віддає матінка-земля людям свій найбільший скарб, яким у нашого народу здавна вважався хліб. Цей атрибут життя нашого народу впродовж тисячоліть набув святості, а селянська праця біля хліба та на нивах проводилась з особливими благочестивими традиціями. Одна з них – свято першого снопа – урочисте оформлення початку жнив, в основі якого лежить народна традиція зажинків.
У наш час свято має свої особливості, свої назви, але лишається незмінною його ідея - вшанування хліборобської праці. Обрядовими дійствами, піснями 12 липня в с. Горбані Переяслав-Хмельницького району Київської області розпочали свято зажинок. На святі були присутні керівники СВК «Горбані». Архімандрит Лукіан, настоятель церкви Святого Воскресіння, що в с. Безпальче Драбівського району, відслужив молитву та освятив перший сніп і коровай.
По завершенні урочистої частини організатори свята частували гостей за святковим столом, де обговорювалися жнива, готовність до них людей і техніки та висловлювалися сподівання на багатий врожай. А напередодні, 11 липня, таке саме дійство проводилося у СТОВ «Богданівське», що в с. Богдани Золотоніського району.

Світлана Жердецька,
власний кор. сайту

Сьогодні у Красногірському Покровському монастирі відбулося святкове архієрейське богослужіння з нагоди пам'яті Святителя Софронія, єпископа Іркутського. Разом з Митрополитом Черкаським і Канівським Софронієм, який носить чернече ім'я цього видатного подвижника Православної Церкви, служив архієпископ Городницький Олександр, а також клірики Черкаської єпархії, які приїхали у цей день розділити радість престольного свята.
Владика Софроній привітав численних прочан, насельниць обителі з сьогоднішнім святом і надав усім своє архіпастирське благословення.

Прес-служба Черкаської єпархії УПЦ
Фото Руслан Карюк