|
 Вселенський патріархат, як ніколи раніше, близький до визнання автокефалії Української помісної православної церкви. Про це заявив президент Петро Порошенко місяць тому, представляючи у Верховній Раді звернення до патріарха Варфоломія, у якому міститься прохання надати дозвіл на створення помісної церкви. За прогнозами експертів, розгляд «українського» питання може відбутися у Стамбулі (Константинополі) під час засідання Священного Синоду Вселенського патріархату до кінця червня.
В УПЦ МП назвали таке звернення втручанням держави у справи церкви. Адже «просити про цей статус має церква, а не держава», ідеться у заяві відділу зовнішніх церковних зв'язків Української православної церкви Московського патріархату. Проте не секрет, що далеко не всі єпископи УПЦ МП поділяють генеральну лінію митрополита Онуфрія і членів Синоду цієї церкви.
Митрополита Черкаського і Канівського УПЦ МП Софронія (Дмитрука) називають одним із найбільш проукраїнськи налаштованих у Московській церкві в Україні. Та він ніколи не приховував своєї патріотичної позиції. В інтерв'ю «Главкому» владика Софроній розповів, у чому помилився президент Порошенко з ініціативою листа до Варфоломія, хто з єпископів УПЦ МП поставив підписи під цим листом, яким чином митрополит Онуфрій намагається вплинути на процес об'єднання церков, а також назвав великі проблеми, з якими стикнеться майбутня єдина церква, якщо вона таки буде створена.
«Коли заявили, що Україна – вільна, потрібно було сказати, що вільна і церква»
Понад три з половиною роки тому в інтерв'ю «Главкому» ви песимістично дивилися на ймовірність створення автокефальної православної церкви в Україні. З огляду на останні події (звернення до патріарха Варфоломія, запланований синод Вселенського патріархату), як тепер оцінюєте ймовірність позитивного рішення?
У мене завжди була одна позиція, яка полягає в тому, що нам треба церква, ні від кого не залежна. Якщо взяти нашу історію, то церква наша переходила, або підкорялася іншим, «завдячуючи» політичним змінам. Коли була Київська Русь, наша церква була в залежності від Візантії. Коли Богдан Хмельницький відправився до Москви, тоді церква 30 років боролася ще... Росія була господарем в Україні. Вся Україна була під владою Росії. Церква також була приєднана до Москви, по суті куплена Москвою. Купили і турецького візира (Туреччина мала великий вплив над захопленим Константинополем, який зробила своєю столицею Стамбулом, та Константинопольським патріархом – «Главком»), який змусив патріарха відректися від Київської митрополії (на користь Москви у 1686 р. – «Главком»). Так тривало до останнього часу, коли України як такої не було. Але потім Україна оголосила про свою незалежність, постало питання: а як же бути з церквою? Коли заявили, що Україна – вільна, потрібно було сказати, що вільна і церква.
Зараз у зв'язку з останніми подіями є кілька «але». Маю на увазі неправильні дії президента, політично неграмотні. А також відсутність бажання утворення автокефальної церкви у нашого (УПЦ МП) єпископату.
|
