28 листопада розпочався Різдвяний піст, який триватиме до 6 січня – Різдва Христового. Про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів календарного року, його суть та правила, а також як у цей період бути з нецерковними святами читайте у матеріалі Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.

Історія «малої» чотиридесятниці

Встановлення Різдвяного посту, так само як й інших багатоденних постів, має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медиодаланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п'ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Саме сорок днів у Святому Письмі завжди передують великим подіям: пости пророків Моїсея та Іллі або сорокаденне утримання від їжі Самого Спасителя Іісуса Христа перед виходом на проповідь. Тобто сам піст підкреслює значимість події, а сорок днів наголошують на особливе приготування до неї.
Так, з XII століття Різдвяний піст в Православній Церкві став «малою» чотиридесятницею, яка поступається лише чотиридесятниці «великій» — посту перед Пасхою. Інша його назва – Филипів піст, або по-народному – Филипівки. Пов'язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святкується пам'ять одного з дванадцяти апостолів Христа – апостола Филипа.

25 листопада, у неділю 26-ту по П'ятидесятниці, Його Високопреосвященство митрополит Черкаський і Канівський Софроній з архіпастирським візитом відвідав Чоронбаївське благочиння, де звершив чин освячення нового іконостасу та Божественну Літургію у Свято-Миколаївському храмі села Кутьки.

Під час малого входу за труди на благо Церкви Христової настоятель храму отець Михаїл був нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами, а після Євангельського читання Владика звернувся до прихржан із словом повчання. По закінченню богослужіння були виголошені уставні многоліття та усім гостям запропонована трапеза.

Прес-служба Черкаської єпархії УПЦ

24 листопада 2018 Митрополит Черкаський і Канівський Софроній очолив поминальні служби, які пройшли по храмах Черкаської єпархії у пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

За благословенням Владики Софронія представники духовенства нашої єпархії взяли участь у молитві біля Поклонного Хреста у Соборному парку. На заході були присутні голова Черкаської обласної адміністрації О.Вельбівець, представники влади, інших конфесій та громадські діячі.
Нагадаємо, що Президентом України було оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання та акцію «Запали свічку». Насамкінець, присутні віддали шану всім, хто загинув від голоду в ‎1932-1933 роках.
День пам'яті жертв Голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада. У 2018 році День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років припадає на 24 листопада. Цьогоріч згадуються 85-ті роковини трагічних подій.

Прес-служба Черкаської єпархії УПЦ

22 листопада Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній прибув з архіпастирським візитом до Свято-Троїцького Мотронинського монастиря: саме сьогодні тут відзначається друге храмове свято – пам'ять преподобної Мотрони.

Перед початком святкової Божественної літургії Владика вклонився старовинному образу Божої Матері, який колись належав одному з монастирів. Після того, як святу обитель було знищено, святими іконами латали підлогу на колгоспних фермах. Благочестива дівчина, яка працювала там, випадково помітила це і сховала святий образ у лісі, а потім зберігала від стороннього ока. Вже перед смертю, будучі старенькою, вона відкрила цю таїну своєму внукові, який приніс святий образ до Мотронинського монастиря, де він тепер перебуває.
За Божественною літургією Владика звершив дияконську хіротонію над Сергієм Святенком, вихованцем Покровської парафії м. Сміла.
По завершенні служби відбулася хресна хода довкола головного монастирського храму, Владика надав усім присутнім своє архіпастирське благословення, закликавши присутніх до посиленої молитви за чистоту і єдність Православної Церкви.

Прес-служба Черкаської єпархії УПЦ