Це сталося цими днями у Смілі, де зусиллями церковної громади завершено будівництво храму на честь святого блаженного Олексія, людини Божої.

Освячення нового храму звершив митрополит Черкаський і Канівський Софроній у співслужінні священства Смілянського благочиння. На Малому вході владика Софроній нагородив кліриків благочиння черговими богослужбовими нагородами, а по завершенню Божественної літургії відзначив також активних парафіян, які трудились на спорудженні Божого храму. Владика висловив свою вдячність усім, хто зробив ще одну справу справу задля торжества віри православної, збереження непорушності нашої Церкви.

Прес-служба Черкаської єпархії

Сьогодні, у другу Неділю по Пасці, яка присвячена пам'яті благочестивих жінок, котрі першими прийшли до гробу Спасителя і зустріли радісну звістку про Його Воскресіння, Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський служив у кафедральному Михайлівському соборі.

По завершенні Божественної літургії відбулася хресна хода довкола храму. За давньою традицією, хрести й хоругви несуть жінки – у пам'ять про ту далеку євангельську подію.
Після цього Владика Софроній привітав парафіянок з сьогоднішнім святом, а в їх лиці – всіх жінок Черкащини. Архієрей побажав їм гідно нести своє високе покликання бути жінкою-християнкою, берегинею свого роду, своєї родини, виховувати дітей у дусі християнського благочестя і правди.

Прес-служба Черкаської єпархії

Сьогодні Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній підніс молитви за всіх загиблих за Батьківщину у роки Великої Вітчизняної війні. Разом з Владикою молилися клірики собору.

Прес-служба Черкаської єпархії
Фото протодиякона Іоанна Поліщука

ПАСХАЛЬНЕ ПРИВІТАННЯ Високопреосвященнішого СОФРОНІЯ, Митрополита Черкаського і Канівського,
православному духовенству, чесному чернецтву, та всім вірним чадам Черкаської єпархії Української Православної Церкви

Цієї святкової ночі, коли торжествують «небо, і земля, і преісподня», а православні віруючі серця зливаються в єдиний могутній великодній гімн Воскреслому з мертвих Христу Життєдавцю, звертаюся до вас, улюблені отці, браття і сестри, з давньоапостольським привітанням, радісно виголошуючи:
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
«Цей день, його створив Господь, возрадуемся и возвеселимся в онь» (Пс. 117: 2). Нинішній день є днем особливого піднесення; немає у нас свята радісніше за Великдень. З яким захопленням всі очікують його, з яким приємним занепокоєнням готуються до нього, з якою радістю вітають один одного. При словах: «Христос воскрес» — ми і самі як би воскресаємо, душа оживає, серце захоплюється. Це свято для того і встановлене, щоб ми раділи і веселилися.
Дві ночі в році для нас, віруючих людей, є винятковими: вони — священні! Це — Різдвяна ніч і нинішня ніч Світлого Христового Воскресіння, тільки що пережита нами.
В першу з них відбулася найбільша таємниця явлення на землі Сина Божого, який прийняв людську плоть. Це був початок подвигу Боголюдини на землі. У Пасхальну ніч, яка світлом своєї події і невимовною радістю, якою вона наповнена, перевершує все, що прославляє Церква протягом цілого року, переможним Воскресінням Христовим увінчаний цей спокутний подвиг Боголюдини. Цим проявом всемогутності Божої затверджена навіки істина Його слова, Його справи, Його хресної жертви за спасіння світу.
Після земного життя Господа нашого Ісуса Христа почалася нова ера, час Нового Завіту Бога з людиною, царство благодаті, епоха спасіння. У ці дві священні ночі відбулися події, які більш ніколи не повторяться в земній історії людства.
Зараз ми стоїмо з вами в храмі Божому, до глибини душі зачаровані великодніми радощами і піднесенням великодніх богослужінь.
А яка благоліпність, яка радість, яка краса в наших храмах! Тут горять тисячі свічок, храми залиті світлом, всюди і в усьому видно найкраще оздоблення, на священнослужителях найсвітліші ризи. Православні храми в Пасхальну ніч так би мовити відображають в собі те Божественне світло, яким просвітився Христос в світлозарну ніч Свого Воскресіння. Люди, які духовно сплячі, приходять в храм лише вранці після Божественної літургії. Вони не хочуть насолодитися торжеством віри, не хочуть просвітитися благодатними променями Воскресіння Христового. Тілесне, тлінне, гріховне переважає у них над духовним, чистим, небесним. Це християни плоті, а не духу. Тому їм приємніше спати в цю святу ніч, ніж молитися в храмі, живлячи свою душу небесними звуками великодніх піснеспівів.