У День Святої Трійці Владика Софроній очолив святкову Божественну літургію у кафедральному Михайлівському соборі. Разом з ним служили секретар єпархії протоієрей Василь Вознюк, благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак, клірики собору.
За уставом цього дня після літургії були виголошені молитви, які читаються навколюшки: цими молитовними проханнями згадується подія сходження благодаті Святого Духа на апостолів.
Завтра, на другий день Трійці, Владика Софроній за традицією планує звершити архіпастирський візит до Свято-Троїцького Мотронинського монастиря, де відзначатиметься храмове свято. Очікується прибуття духовенства і численних прочан.

Прес-служба Черкаської єпархії

Фундаментальная физика говорит, что до Большого взрыва не было ни времени, ни пространства. Время пошло в тот момент, когда нечто (мы-то знаем: не нечто, а Некто) взорвало эту ничтожную бесконечность – вселенная начала быть, разбегаться в разные стороны. Примерно так же происходит с Церковью. Она существовала в сжатом, бездействующем состоянии, ожидая, когда ее «взорвет» Святой Дух.

В Ветхозаветной Церкви, древнем иудаизме (как и в современном), праздник Шавуот, Пятидесятница, был посвящен дарованию народу Израиля Закона на Синае. Праздник этот считался «паломническим» – его старались проводить в Иерусалиме, принося заповеданные жертвы в Храме: пшеницу и первые фрукты.
Апостолы были добродетельными верующими своего времени и Пятидесятницу встречали в Иерусалиме, тем более что Сам любимый Учитель, возносясь на небо, пообещал им, что именно в Иерусалиме к ним придет Утешитель – Святой Дух. И действительно, Он пришел к ним, освятив две стихии – воздуха (апостолы услышали шум, подобный шуму ветра) и огня (Дух сошел на них в виде огненных языков).
Христос ранее освятил две другие стихии – земли (приняв на Себя плоть – прах земной) и воды (Своим крещением в Иордане). Так завершилось дело спасения не только человека, но и всего мира. Он вернулся к Отцу. Он узнал Своего Бога – Троицу: три Личности (Ипостаси), одна Сущность.
Нам трудно понять учение о Троице, над его формулировками бились поколения богословов, начиная от самых ранних и до наших дней, но интуитивно понятно:
– Отец творит мир, и разрыв между Творцом и творением примерно такой же, как между Львом Толстым и Анной Карениной (что фиксирует грехопадение человека – мира до этого момента мы толком не знаем и не помним);
– Сын – мост через пропасть, Он принимает сотворенную плоть, оставаясь Богом, и устраняет этот разрыв Самим Собой;
– Дух Святой – поддерживает воссозданную связь на протяжении всей жизни человека и мира.

Ця радісна та урочиста подія сталася сьогодні, 13 червня.

Храм на честь Святої Трійці освятили Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній, вікарний єпископ Іоанн разом із парафіяльним духовенством Золотоніського На Малому вході Владика Софроній нагородив настоятеля новозбудованого храму прот. Георгія Басаараба, а по завершенні Божественної літургії відзначив прихожан, які трудились на спорудженні Божого храму.

Прес-служба Черкаської єпархії

11 червня Православна Церква вшановаала пам'ять архієпископа Сімферопольського і Кримського Луки (Войно-Ясенецького). У храмі Архістратига Божого Михаїла, що в селі Деньги Золотоніського району, цей день відзначається з особливим піднесенням. В церкві, яка збудована коштом генерального директора агрофірми «Гранекс – Черкаси» Тома Ван Гоі і яка стала справжньою окрасою села, знаходиться ікона з часточкою мощей цього святого.

Він став легендою 20-го століття, поєднавши у своїй іпостасі високу вченість легендарного хірурга і глибоку віру православного архієрея. Святитель Лука служив Богові через людей. Він був окулістом і ларингологом, гінекологом і урологом, стоматологом і нейрохірургом, ортопедом і онкологом, і в кожній галузі досяг досконалості.
Владика володів безцінним даром: з вражаючою точністю ставив діагнози, а також міг передбачати майбутнє. Авторитет Владики був настільки високий, що хворі під час богослужіння намагалися доторкнутися до його облачення, вірячи, що лише дотик допоможе їм подолати недугу.
Земне життя Архієпископа Луки почалося 27 квітня 1877 року в Керчі в родині аптекаря і закінчилося 11 червня 1961 року, в День Всіх Святих. Похований в Сімферополі. Але і після смерті Лука продовжує допомагати хворим: молитва біля його могили, земля і вода, взяті з неї, приносять зцілення.
Благословенна земля села Деньги, бо по ній ходив святий Лука.З 1905 по 1917рік Владика жив і працював на Україні, зокрема, в Золотоноші й Деньгах.
Святкову Божественну Літургію на честь святителя Луки очолив Архімандрит Лукіан, настоятель Свято-Воскресенської церкви с. Безпальче Драбівського району. З ним співслужили: отець Роман, настоятель місцевої церкви, отець Олександр з села Богуславець, отець Андрій з села Новодмитрівка Золотоніського району, а також отець Євгеній з Корсунь-Шевченківського району. Під час богослужіння були піднесені сугубі молитви за мир в Україні та за єдність Православної Церкви. Після закінчення Літургії архімандрит Лукіан подякував священикам, які служили і всім, хто зібрався в храмі, за молитви.

Світлана Жердецька, власний кор.