Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Нова книга для любителів художньої православної літератури
25.01.2020 13:57

Нова книга для любителів художньої православної літературиЗ благословення митрополита Черкаського і Канівського Софронія виходить у світ нова книга від автора інших популярних серед православних читачів оповідань: «Самарянка», «Ангеліна», «Відлюдник» (рос. «Отшельник»). Нова книга має назву «Поцілунок Ангела» (рос. «Поцелуй Ангела») і містить фактично два оповідання: цю та іще одну за назвою «Ірма».
Перша повість вводить читача у складний світ непростих людських стосунків, відповідальність за скоєні вчинки перед Богом та перед власною совістю. Повість дає зрозуміти щільний зв'язок між любов'ю до Бога та любов'ю до ближнього.
Друга повість – «Ірма» – є сучасною авторською інтерпретацією відомої історії про Євлогія каменотеса, яка міститься в «Отечнику» святителя Ігнатія (Брянчанінова).
Як і всі попередні книги цього автора, нова книга написана дохідливою мовою та має захоплюючі динамічні сюжети
Замовити та придбати нову книгу можна у видавця Олега Гунька у Михайлівському кафедральному соборі Черкас.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
«Козацький єпископ» із Золотоноші. Нариси з життя єпископа Анатолія (Мелеся)
24.01.2020 09:00

«Козацький єпископ» із Золотоноші. Нариси з життя єпископа Анатолія (Мелеся)Нещодавно серед закинутих скитів і келій, яких немало на Святій Горі, дослідниками було знайдено Український скит на честь Різдва Пресвятої Богородиці «Чорний вир», що відносився до монастиря Зограф заснований Запорізькими козаками. Цей скит існував з 1747 р., а остання документальна згадка про нього відома у 1930 році. До недавна Чорний вир був відомий тільки у вузьких колах істориків-дослідників. Етимологія назви походить від слова вир, що буквально означає воронку на річній гладі, або глибоке місце річки з швидкою течією. Іншим варіантом назви вказують місцевість де стоїть скит продувається пронизуючими вітрами, які створюють характерний звук. Більш відомим Українським скитом заснованим на 10 років пізніше «Чорного виру», був Ільїнський неподалік монастиря Вседержителя, більш відомого як Пантократора.


На початку ХХ ст. кількість монахів вихідців з Російської імперії, зокрема Української її частини була дуже великою. У одному тільки Андріївському скиту було до 5000 ченців, а окрім нього були ще Пантелеймонівський монастир та згаданий вже Іллінський скит. У книзі ієросхимонаха Іоакима (Сабельникова) «Великая стража» описано, що навіть монахи греки досить часто брали собі за духівників руських старців. Ця традиція була популярна ще донедавна, свідченням чому є преподобний Паїсій Святогорець, першим духіником якого на Афоні був ієросхимонах Тихон з Іллінського скита.
Кожен, хто так чи інакше цікавився історією Святої Гори не міг не помітити, що у жодному із монастирів немає ігумена у сані єпископа. Цей послух несуть ієромонахи, або архімандрити, а ще до недавна у сербському монастирі Хіландар не було взагалі такої посади як ігумен. На панігіри, тобто престольні чи інші свята у тому чи іншому монастирі завжди приїздять служити єпископи, чим і обмежуються їх архієрейська влада на Святій Горі. Хоча були у історії моменти і події, коли хтось із архієреїв приймав участь у житті тієї чи іншої обителі і таким був вихідець із Золотоніщини єпископ Анатолій (Мелесь).

 
Протоієрей Олександр Вераксін та його трагічна доля
23.01.2020 20:13

Протоієрей Олександр Вераксін та його трагічна доляНаприкінці 1918 року в Черкасах у руки беруть владу більшовики, встановлюючи свої закони, розпочинаючи численні суди і виносячи багато вироків різним верствам населення. Здебільшого вироки виносились шляхом фальсифікацій, доносів, якими найперше прибирали духовенство, інтелігенцію тощо. У той же самий час по доносу заарештовують настоятеля центрального храму міста Миколаївського собору протоієрея Олександра Вераксіна та законовчителя чоловічої гімназії протоієрея Давида Корсуновського. Першого за наклепом, що він начебто заставляв волосних старост у соборі приносити присягу на вірність директорії, а другого за підкинуті невідомими у приміщення гімназії прокламаціями про повернення монархічного устрою та усунення більшовиків.


Перш ніж перейти до розбору власне подій що сталися наприкінці 1918 у Черкасах, необхідно згадати біографію самих священиків, яка допоможе нам більш повним чином усвідомити чому одним з найперших треба було ліквідувати саме отця Олександра.
Олександр Сергійович Вераксін народився 22 жовтня за старим стилем 1872 року у м.Вітебськ, який тоді входив до Віленської губернії. Там же закінчив семінарію у 1894 р. і деякий час працював вчителем. Одружився на дочці священика Катерині Беляєвій, та 2 березня 1897 архієпископом Віленським і Литовським Ієронімом (Екземплярським) рукопокладений у священика. У шлюбі отця Олександра із м. Катериною народилось троє дітей: Олена, Георгій та Лідія. Перша парафія молодого священика знаходилась у Дисненському повіті Мінської губернії, потім були й інші парафії. Пізніше у 1905 році призначається штатним священиком Березвечського монастиря з облаштуванням при монастирі школи. Що стосується вчительської діяльності, то після рукопокладення у священство отець Олександр ніколи не те що не полишав її, а з кожним роком все більше розвивався сам як педагог і розвивав школи у яких викладав. У 1908 році за свої труди нагороджений пам'ятною Біблією за зразкове виконання обов'язків на посаді вчителя по церковно-парафіяльним школам, наглядачем за якими у своєму повіті він вже на той час рахувався. 14 жовтня 1907 року його кандидатуру вибирають до ІІІ скликання Державної Думи у Петербурзі від фракції правих з збереженням посади наглядача за школами. Все б так можливо і йшло б, якби не трапилась одна пригода, яка змусила перспективного священника разом з сім'єю виїхати з рідних місць аж у Київську губернію. Потім вже у 1918-му, коли отцю Олександру слідчий на одному з перших допитів у Черкасах спробує «пришити» політичну діяльність відповість, що з часу переїзду на службу у Київську губернію ніколи не втручався у партійну і політичну діяльність, завжди стояв осторонь різних політичних процесів які відбувались у Черкасах з моменту початку його служби до затримання.
Отже резолюцією Київського митрополита Флавіана (Городецького) від 21 березня 1913 року прийнятий у клір Київської єпархії, та призначений третім священиком у соборну Миколаївську церкву м.Черкаси та повітовим наглядачем церковно-парафіяльних шкіл. Був представником від духовенства при Черкаському повітовому земському зібранні.

 
Владика Софроній звершив чин Великого освячення води
20.01.2020 14:29

Владика Софроній звершив чин Великого освячення води19 січня, у день Богоявлення Господнього, Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній звершив уставний чин Великого освячення води на подвір'ї кафедрального Михайлівського собору. Перед тим Владика очолив уставне богослужіння і Божественну літургію.
Зважаючи на велику кількість парафіян, на церковному подвір'ї було встановлено автоцистерну, з якої всі бажаючі могли взяти з собою освячну воду.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
Ионы серебра, обливание кота и не ставить бутылку на землю. Суеверия о святой воде только прибавят вам грехов
16.01.2020 07:13

Ионы серебра, обливание кота и не ставить бутылку на землю. Суеверия о святой воде только прибавят вам греховСвод крещенских правил от священника Александра Авдюгина

«Раз в крещенский вечерок девушки гадали» – эти слова В. Жуковского на этой неделе в рейтинге великом будут пребывать. Они не девальвируются и из года в год повторяются. Одно лишь успокаивает: теперь, вкупе с языческими приметами и советами, православное понимание Крещения (Богоявления) чаще «до сведения» доводится.
И все же!


Вынужден повторить (с небольшими дополнениями) свой же перечень (естественно, не полный, в каждой местности свои тараканы) того, что можно и нужно знать в грядущие дни, а чего надо бы избегать и не рекламировать.
– Вечерняя святая вода (Агиасма) ничем не отличается от той, которую будут освящать в сам праздник Крещения Господня 19 января.
– Советы фирмы ОБС (одна бабка сказала), что дома должна обязательно быть «богоявленская» (вечерняя) и «крещенская» (дневная) вода – суеверие.
– От того, сколько капель святой воды со священнического кропила попадет в вашу посудину, «качество святости» не зависит.
– Священник не «брызгает» на вас и в вашу принесенную воду, а окропляет ее.
– Вода, где не произносится священническая молитва (не служится), не освящается, поэтому в кранах, в колодцах, речках и водоемах даже в крещенскую ночь она остается просто водой.
– Купаться на Крещение здоровому и телесно крепкому человеку можно, но это далеко не обязательно. В больницах и поликлиниках и так нынче очереди с простудными заболеваниями.
– Считать, что купание в проруби грехи «снимает», есть лишь прибавление еще одного греха к имеющимся.
– Если православный человек имеет желание окунуться в иордань (водоем, где освятили воду), следует взять на это благословение у священника, чтобы вскорости не служить молебен о вашем здравии.
– Хранить освященную воду в особом месте надобно, желательно там, где у вас иконы, и потреблять «по ложечке», желательно натощак, при болезни можно и чаще.
– Обливаться (обливать) в ванне при купании святой водой, дабы выздороветь, не нужно, а вот запивать святой водой назначенные лекарства очень даже полезно.
– Скотину (худобу) и прочую домашнюю живность, как то: котов, кошек, собак, попугаев и аквариумных рыбок обливать святой водой не надо, даже с учетом того, что у некоторых святых такие примеры присутствуют. Достаточно окропления.
– От сглаза, наговора, заговора и прочих чудачеств из ореола язычества вода крещенская не помогает, так как она святость, а не собственное суеверие.
– Носить колдуньям, шептунам, «целителям», экстрасенсам и прочим ведьмам и ведьмакам освященную воду, для ее «коррекции», значит отрицать существование Бога. Вода из святой станет духовным мышьяком, и очень скоро я вас буду отпевать.
– Гадать в крещенскую ночь, ради забавы, фольклора, традиции или оттого, что «так наши предки делали», можно, конечно, но только в церкви после подобного кощунства пред Богом вам делать нечего. Нельзя соединять вместе бесовщину и Христа.
– Окроплять святой водой жилище можно и нужно, а рисовать на дверных косяках кресты – ваш личный выбор.
– Вода крещенская (Агиасма) не портится никогда не от того, что в нее ионы серебра с креста попадают (в подавляющем большинстве наших храмов серебряных крестов нет), а от того, что она святая.
– Абсолютное суеверие и усмешка лукавого, что нельзя святую воду наливать «от себя», «через руку» или через воронку, или ставить бутылку со святой водой на землю.
– Если не крещен как положено, то считать себя "окрестившимся" и носить крест после окунания в прорубь – не следует. Как был нехристем, так им и остался.
– Святая вода обязательно потеряет для тебя лично свои свойства, если ты не веришь во Христа и пользуешься ей как очередным магическим средством.
– Крещенская вода приносит духовное и телесное здоровье только по вере вашей!

pravmir.ru

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Останні коментарі

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні1286
mod_vvisit_counterВчора2190
mod_vvisit_counterМісяць31525
mod_vvisit_counterЗа весь час3257798

Зараз онлайн: 33
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ