Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
ПОМЕР НАЙСТАРІШИЙ НАСЕЛЬНИК СВЯТОГІРСЬКОЇ ЛАВРИ УПЦ

27 червня у Свято-Успенському соборі Святогірської Лаври звершено чин відспівування найстарішого насельника обителі схимонаха Селафіїла (Железцова). Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП.
Схимонах Селафіїл (Железцов) відійшов до Господа 26 червня 2019 року на 93-му році життя.
Поховання відбудеться на монастирському кладовищі Всіхсвятського скиту.
Схимонах Селафіїл (в миру Олександр Юхимович Железцов) народився 27 жовтня 1926 року в с. Чугунівка Великобурлуцького р-ну Харківської обл. в сім'ї селянина.
Отримав неповну середню освіту (7 класів) в залізничній школі. Був одружений, мав трьох дітей.
За професією був бджолярем. У 2004 р. став насельником Святогірського монастиря, маючи за плечима 38 років стажу за фахом.
Спочилий старець проживав у скиту Святогірської обителі Антонія і Феодосія (Печерських), послух ніс на пасіці Всіхсвятського скиту, навчаючи нелегкому ремеслу бджільництва монастирську братію, а також дотримувався практики безперервного читання Псалтиря.
24 квітня 2005 року був пострижений в мантію з нареченням імені Савватій. Через рік приймає велику схиму і нарікається ім'ям Селафіїл.
О. Селафіїл трудився на пасіці, поки дозволяло здоров'я. Останні роки провів у сугубій молитві, читанні духовних книг і псалмоспівах.

risu.org.ua

 
В Православной Церкви начался Петров пост

Установление Петрова поста – раньше его называли постом Пятидесятницы – относится к самым первым временам Православной Церкви. Особенно он утвердился, когда в Константинополе и Риме св. равноап. Константином Великим (ум. 337 г.; память 21 мая) были воздвигнуты храмы в честь свв. первоверховных апостолов Петра и Павла. Освящение константинопольского храма совершилось в день памяти апостолов 29 июня (по ст.стилю; т.е. 12 июля по новому), и с тех пор этот день стал особенно торжественным и на Востоке, и на Западе. Это день окончания поста. Начальная же его граница подвижна: она зависит от дня празднования Пасхи; поэтому продолжительность поста варьируется от 6 недель до недели и одного дня.
Петров постВ народе Петров пост звали просто «петровки» или «петровка-голодовка»: в начале лета от прошлого урожая уже мало что оставалось, а до нового еще далеко. Но почему же пост все-таки Петровский? Почему Апостольский понятно: апостолы всегда приготовляли себя к службе постом и молитвой (помните, как на вопрос учеников, почему они не могут изгнать бесов, Господь объяснил им, что сей род выходит только молитвой и постом (см. Марк 9, 29)), и поэтому Церковь призывает нас к этому летнему посту по примеру тех, кто, приняв Святого Духа в день Св. Троицы (Пятидесятницы), «в труде и в изнурении, часто в бдении, в голоде и жажде, часто в посте» (2 Кор. 11, 27) готовились ко всемирной проповеди Евангелия. А именовать пост «петропавловским» просто неудобно – слишком громоздко; так уж получилось, что называя имена апостолов, мы произносим имя Петра первым.
Святые апостолы были такими разными: Петр, старший брат апостола Андрея Первозванного, был простым, необразованным, бедным рыбаком; Павел – сын богатых и знатных родителей, римский гражданин, ученик известного иудейского законоучителя Гамалиила, «книжник и фарисей». Петр – верный ученик Христа с самого начала, свидетель всех событий его жизни с момента выхода на проповедь.
Павел – злейший враг Христов, разжигавший в себе ненависть к христианам и выпросивший у синедриона разрешение преследовать христиан повсюду и приводить в Иерусалим связанными. Петр, маловерный, триждый отрекшийся от Христа, но сокрушенно покаявшийся и ставший началом Православия, основанием Церкви. И Павел, яростно сопротивлявшийся правде Господней, а после столь же пламенно уверовавший.
Вдохновенный простец и неистовый оратор, Петр и Павел олицетворяют собой духовную твердость и разум – два столь необходимых миссионерских качества. Ведь чем как ни призывом к миссионерству должен откликаться в нас приход Петровского, т.е. Апостольского поста? Господь послал в мир апостолов для того, чтобы учить все народы: «Итак идите, научите все народы... уча их соблюдать всё, что Я повелел вам» (Мф. 28, 19; 20). «Если ты не хочешь учить и вразумлять себя в христианстве, то ты не ученик и не последователь Христа, – не для тебя посланы апостолы, – ты не то, чем были все христиане с самого начала христианства...» (Митр. Московский Филарет. Слова и речи: в 5 тт. Т. 4. – М., 1882. Сс. 151-152).

Когда был установлен Петров пост?


Установление Петрова поста относится к первым временам Православной Церкви.
О церковном установлении этого поста упоминается в постановлениях апостольских: "После Пятидесятницы празднуйте одну седмицу, а потом поститесь; справедливость требует и радоваться по принятии даров от Бога, и поститься после облегчения плоти".
Но особенно этот пост утвердился, когда в Константинополе и Риме, тогда еще не отпавшем от Православия, были построены храмы во имя первоверховных апостолов Петра и Павла. Освящение константинопольского храма совершилось в день памяти апостолов 29 июня (по новому стилю – 12 июля), и с тех пор этот день стал особенно торжественным и на Востоке и на Западе. В Православной Церкви утвердилось приготовление благочестивых христиан к этому празднику постом и молитвой.
С IV века свидетельства отцов Церкви об апостольском посте становятся все чаще, о нем упоминают св. Афанасий Великий, Амвросий Медиоланский, а в V веке – Лев Великий и Феодорит Кирский.
Св. Афанасий Великий, описывая в своей защитительной речи к императору Констанцию бедствия, причиненные православным христианам от ариан, говорит: "Народ, постившийся в неделю, следующую за св. Пятидесятницею, отошел для молитвы на кладбище".

Почему Петров пост следует за днем Пятидесятницы?


День Пятидесятницы, когда в пятидесятый день после исшествия Своего из гроба и в десятый день по вознесении Своем Господь, воссевший одесную Отца, ниспослал Пресвятого Духа на всех Своих учеников и апостолов,- один из величайших праздников. Это совершение нового вечного завета с людьми, о котором предсказал пророк Иеремия: "Вот наступают дни, говорит Господь, когда Я заключу с домом Израиля и с домом Иуды новый завет, не такой завет, какой Я заключил с отцами их в тот день, когда взял их за руку, чтобы вывести их из земли Египетской; тот завет Мой они нарушили, хотя Я оставался в союзе с ними, говорит Господь. Но вот завет, который Я заключу с домом Израилевым после тех дней, говорит Господь: вложу закон Мой во внутренность их и на сердцах их напишу его, и буду им Богом, а они будут Моим народом. И уже не будут учить друг друга, брат брата, и говорить: "познайте Господа", ибо все сами будут знать Меня, от малого до большого, говорит Господь, потому что Я прощу беззакония их и грехов их уже не воспомяну более" (Иер. 31,31-34).
Дух Святой, сошедший на апостолов, Дух истины, Дух премудрости и откровения начертал вместо Синайского новый Сионский закон, не на скрижалях каменных, но на плотяных скрижалях сердца (2 Кор. 3, 3). Место Синайского закона заступила благодать Святого Духа, законополагающего, подающего силы к исполнению Закона Божиего, изрекающего оправдание не по делам, а по благодати.
Мы не постимся в Пятидесятницу, потому что в эти дни Господь пребывал с нами. Не постимся, потому что Он Сам сказал: можете ли заставить сынов чертога брачного поститься, когда с ними жених? (Лк. 5, 34). Общение с Господом есть как бы пища для христианина. Итак, во время Пятидесятницы мы питаемся Господом, с нами обращающимся.
"После продолжительного праздника Пятидесятницы пост особенно необходим, чтобы подвигом его очистить нам мысли и соделаться достойными даров Святого Духа,- пишет св. Лев Великий. – За настоящим празднеством, которое Дух Святой освятил Своим сошествием, обыкновенно следует всенародный пост, благодетельно установленный для врачевания души и тела, и потому требующий, чтобы мы провождали его с должным благоволением. Ибо мы не сомневаемся, что после того, как апостолы исполнились обетованною свыше силой, и Дух истины вселился в сердца их, между прочими тайнами небесного учения, по внушению Утешителя, преподано также учение и о духовном воздержании, чтобы сердца, очищаясь постом, делались способнейшими к принятию благодатных дарований, ...нельзя сражаться с предстоящими усилиями гонителей и яростными угрозами нечестивых в изнеженном теле и утучненной плоти, поскольку то, что услаждает нашего внешнего человека, разрушает внутреннего, и напротив, разумная душа тем больше очищается, чем больше умертвляется плоть.
Поэтому-то учители, просветившие примером и наставлением всех чад Церкви, начало брани за Христа ознаменовали святым постом, чтобы, выходя на брань против духовного развращения, иметь для этого оружие в воздержании, которым можно было бы умертвить греховные вожделения, ибо невидимые наши противники и бесплотные враги не одолеют нас, если мы не будем предаваться плотским похотям. Хотя в искусителе желание вредить нам постоянно и неизменно, но оно остается бессильным и бездейственным, когда он не найдет в нас стороны, с которой ему можно напасть...
По этой-то причине установлен неизменный и спасительный обычай – после святых и радостных дней, празднуемых нами в честь Господа, воскресшего из мертвых и потом вознесшегося на небеса, и после принятия дара Святого Духа, проходить поприще поста.
Этот обычай необходимо усердно соблюдать и для того, чтобы в нас пребывали те дары, которые сообщены ныне Церкви от Бога. Соделавшись храмами Святого Духа и, более чем когда-либо, быв напоены Божественными водами, мы не должны покорствовать никаким вожделениям, не должны служить никаким порокам, чтобы жилище добродетели не осквернилось ничем нечестивым.
При помощи и содействии Божием мы все можем достигнуть этого, если только, очищая себя постом и милостыней, будем стараться освободить себя от скверн греховных и приносить обильные плоды любви". Далее св. Лев Римский пишет: "Из апостольских правил, которые внушил Сам Бог, первостоятели церковные, по внушению Святого Духа, первым поставили то, чтобы все подвиги добродетели начинать с поста.
Это они сделали потому, что заповеди Божьи можно исполнить хорошо только тогда, когда воинство Христово ограждено от всех соблазнов греха святым воздержанием.
Итак, возлюбленные, должны мы упражняться в посте преимущественно в настоящее время, в которое заповедуется нам пост, по окончании пятидесяти дней, протекших от воскресения Христова до сошествия Святого Духа и проведенных нами в особом торжестве.
Этот пост заповедан, чтобы предохранить нас от беспечности, в которую очень легко впасть из-за долговременного разрешения на пищу, которым мы пользовались. Если ниву нашей плоти не возделывать непрестанно, на ней легко возрастают терние и волчцы, и приносится такой плод, который не собирают в житницу, а обрекают на сожжение.
Поэтому мы обязаны ныне со всем тщанием хранить те семена, которые приняли в наши сердца от небесного Сеятеля, и остерегаться, чтобы завистливый враг как-нибудь не испортил дарованного Богом, и в раю добродетелей не взросли терние пороков. Отвратить же это зло можно только милостию и постом".
Бл. Симеон Фессалоникийский пишет, что пост установлен в честь апостолов, "потому что через них мы сподобились многих благ и они явились для нас деятелями и учителями поста, послушания... и воздержания. Это против воли свидетельствуют и латиняне, чествуя апостолов постом в их память. Но мы, согласно с постановлениями апостольскими, составленными Климентом, после сошествия Святого Духа одну неделю торжествуем, а потом, со следующей за тем, чествуем предавших нам поститься апостолов".

Сколько длится Петров пост?


Петров пост зависит от того, рано или поздно бывает Пасха, и потому продолжительность его различна. Он всегда начинается с окончанием Триоди, или после недели Пятидесятницы, и прекращается 12 июля.
Самый продолжительный пост заключает в себе шесть недель, а самый короткий – неделю и один день.
Антиохийский патриарх Феодор Вальсамон (XII век) говорит: "За семь дней и больше до праздника Петра и Павла все верные, то есть мирские и монахи, обязаны поститься, а непостящиеся да будут отлучены от сообщения православных христиан".

 

pravmir.ru

 
ХРИСТИЯНИ ТА ПАТРІОТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕЛИ МОЛИТОВНУ АКЦІЮ НА МАРШРУТІ "МАРШУ РІВНОСТІ" У КИЄВІ

"Правий сектор", "Трдиція і порядок", "Карпатська Січ", а також християни, починаючи з 22 червня 2019 року, провели у столичному середмісті "Всеукраїнське молитовне стояння на захист дітей і сімей". Його мета - завадити ході ЛГБТ-спільноти під час Маршу рівності, повідомляє ЕспресоTV.
Учасники акції облаштували навпроти входу в головний корпус університету ім. Шевченка невелику сцену, поставили звукопідсилюючу апаратуру.
Окрім партійних прапорів вони тримали в руках прапори зі словами "Слава Христу Царю" та "Християнський фронт". А на тротуарі ними встановлено дерев'яний хрест.
Вони перебували на місці проведення маршу рівності "КиївПрайд" до 12:00 неділі, 23 червня.
"Українські націоналісти, християни, консерватори і традиціоналісти виступають за здорову модель української родини, проти насильницької гомосексуалізації суспільства. Наша мета - не допустити проведення "гей-параду"! Адже подібні марші - це наруга над мораллю і українськими традиціями", - йдеться на сторінці заходу у Facebook.

 

risu.org.ua

 
РАДА ЦЕРКОВ ХОЧЕ ПОЧУТИ ВІД КАНДИДАТІВ ДО ПАРЛАМЕНТУ ЇХ ПОЗИЦІЮ ЩОДО СУСПІЛЬНОЇ МОРАЛІ ТА СВОБОДИ РЕЛІГІЇ

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернулася до партій і кандидатів у депутати, щоб вони прояснили свою позицію щодо питань релігійної свободи, сімейних цінностей та суспільної моралі.
Таке рішення глави конфесій прийняли на засіданні ВРЦіРО 14 червня в Києві під головуванням єпископа Віталія Кривицького, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Окрім важливих для поступу українського суспільства викликів таких, як встановлення справедливого судочинства та верховенства права, боротьба з корупцією та забезпечення рівності всіх перед законом, збереження суверенітету та цілісності України, Всеукраїнська Рада Церков акцентує увагу на духовних і моральних засадах розбудови нашої держави та проблематиці ціннісних орієнтирів кандидатів до парламенту.
Серед іншого ВРЦіРО питає політиків про їхнє ставлення до свободи віросповідання та релігійного плюралізму, готовність розвивати діалог та взаємодію з релігійною спільнотою на партнерських засадах, у тому числі під час законотворчого процесу.
Релігійні діячі також очікують почути від кандидатів у народні депутати та політичних партій, чи вбачають вони пріоритетом державної політики питання захисту сімей та дітей, а також притаманних для українського суспільства сімейних, духовних і моральних цінностей.
Крім цього, Рада Церков закликає політичні партії та кандидатів до парламенту відмовитися від ідеї просування на державному рівні одностатевих відносин, одностатевих партнерств та гендерної ідеології, яка викривлює розуміння понять "стать", "подружжя", "сім'я". У тому числі відмовитися від ратифікації Стамбульської Конвенції, а також не сприяти публічній пропаганді одностатевих відносин і трансгендерного руху.
Під час засідання члени ВРЦіРО обговорили питання, пов'язані зі створенням Державної служби з етнополітики та свободи совісті. Зокрема, представники Міністерства культури запропонували релігійним діячам взяти участь у доопрацювання проекту положення про цю Держслужбу.
Також учасники засідання підвели підсумки проведення щорічної Всеукраїнської Ходи на захист прав дітей і сімей, яка цього року зібрала у центрі Києва біля 15 тисяч учасників.

 

risu.org.ua

 
УРЯД СТВОРИВ ОКРЕМИЙ ОРГАН ВЛАДИ З ПИТАНЬ ЕТНОПОЛІТИКИ І СВОБОДИ СОВІСТІ

Кабінет Міністрів створив окремий спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері етнополітики і свободи совісті у формі Державної служби.
Таке рішення Уряд прийняв на засіданні у середу, 12 червня 2019 року, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті буде координуватися Кабміном через Міністерство культури України, а її штат і матеріально-технічне забезпечення будуть сформовані на базі нинішнього Департаменту у справах релігій та національностей Мінкультури.
Цьому рішенню передували консультації керівництва Уряду з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій.
Водночас, члени Ради Церков зауважили, що часті реорганізації державного органу у справах релігій не сприяють його ефективній роботі, а пропозиції міжнародних партнерів України, які щоразу пропонують ті чи інші моделі державного управління, з часом можуть змінюватися на протилежні – як це і сталося нині.
Місяць тому, на зустрічі з профільним Віце-прем'єр-міністром, члени ВРЦіРО зауважили, що Держслужба має діяти відповідно до законів України і не фоваритизувати жодну з конфесій. На переконання релігійних діячів, цей орган має діяти в інтересах релігійної свободи та плюралізму, надавати адміністративні послуги однаково швидко і якісно для будь-якої конфесії, без жодної дискримінації.
Крім цього, на переконання глав конфесій, Держслужба з етнополітики та свободи совісті не повинна створювати дорадчі органи "колективної безвідповідальності", коли рішення, які перебувають у компетенції урядовців, підміняються рекомендаціями консультативно-дорадчих органів.
Як повідомляв ІРС, у грудні 2010 року було ліквідовано Державний комітет України у справах національностей та релігій, функції якого було передано до реорганізованого Міністерства культури України.
У складі Мінкультури на даний час функціонує Департамент у справах релігій та національностей, який здійснює державну реєстрацію окремих видів релігійних організацій, надає погодження на релігійну діяльність іноземців в Україні та здійснює інші повноваження відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

 

risu.org.ua

 
Троицкая вселенская родительская суббота в 2019 году – 15 июня

По Уставу Вселенской Православной Церкви накануне праздника Святой Пятидесятницы (Троицы) совершается заупокойное богослужение, как и в день первой Вселенской родительской субботы, бываемой на мясопустной седмице перед Неделей (Воскресением) о Страшном Суде. Эта родительская суббота получила название Троицкой и так же, как и Мясопустная, предваряет собой вхождение в пост, который начинается через седмицу и именуется Апостольским.
Это поминовение усопших ведет свое начало со времен апостольских. Как об установлении мясопустной родительской субботы сказано, что "Божественные отцы прияли ее от священных апостолов", так можно сказать и о происхождении Троицкой субботы. В словах св. ап. Петра, произнесенных им в день Пятидесятницы, есть важное указание на начало обычая поминовения усопших в день Пятидесятницы. Апостол в этот день, обращаясь к иудеям, говорит о Воскресшем Спасителе: Бог воскресил Его, расторгнув узы смерти (Деян. 2, 24). А постановления Апостольские повествуют нам о том, как апостолы, исполняясь Духом Святым в Пятидесятницу, проповедовали иудеям и язычникам Спасителя нашего Иисуса Христа, Судиею живых и мертвых. Поэтому Святая Церковь издревле призывает нас совершать перед днем Пресвятой Троицы поминовение всех от века усопших благочестивых праотец, отец, братий и сестер наших, т. к. в день Пятидесятницы запечатлелось искупление мира освятительной силой Животворящего Пресвятого Духа, которая благодатно и спасительно простирается, как на нас, живущих, так и на умерших. Как в Мясопустную субботу, представляющую как бы последний день мира, так и в Троицкую, представляющую собой последний день Церкви Ветхозаветной перед раскрытием во всей силе царства Христова в День Пятидесятницы, Православная Церковь молится о всех усопших отцах и братиях. В самый же праздничный день возносит о них, в одной из молитв, воздыхание ко Господу: "Упокой, Господи, души рабов Твоих, прежде усопших отец и братий наших, и прочих сродников по плоти, и всех своих в вере, о них же и память творим ныне".
В День Пятидесятницы искупление мира было запечатлено освящающей и совершительной силой Животворящего Пресвятого Духа, благодатно и спасительно простирающейся на живущих и умерших. Поэтому и Святая Церковь, как в Мясопустную субботу, представляющую как бы последний день мира, так и в Троицкую, представляющую собой последний день Церкви Ветхозаветной перед раскрытием во всей силе Церкви Христовой в День Пятидесятницы, молится о всех усопших отцах и братиях, а в самый День Пятидесятницы возносит о них молитвы Господу. В одной из этих молитв говорится: "Упокой, Господи, души рабов Твоих, прежде усопших отец и братий наших, и прочих сродников по плоти, и всех своих в вере, о них же и память творим ныне".

 
ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ВІЙСЬКОВЕ КАПЕЛАНСТВО

Верховна Рада України на пленарному засіданні у четвер, 6 червня, прийняла у першому читанні законопроект № 10244-1 про військове капеланство. За відповідне рішення проголосувало 227 народних обранця, повідомляє Церкваріум.
Тепер у Комітеті з питань національної безпеки та оборони будуть готувати правки до другого читання. Зазначимо, що до цього часу капеланська служба не була врегульована законодавством. Єдиним документом, на підставі якого священники могли легально перебувати у військових формуваннях, було Розпорядження Кабінету Міністрів України, яке підписав Арсеній Яценюк у червні 2014 року. Новим законопроектом пропонується утворити інститут військового капеланства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Основна мета законопроекту ‒ забезпечити реалізацію права на свободу совісті для тих, хто через характер служби обмежений у його здійсненні.
Священники будуть працевлаштовані до військових формувань на основі договорів та будуть надавати послуги релігійного характеру. Тобто вони не будуть військовими, а лишень найманими працівниками. Пропонується проводити анонімне опитування для визначення конфесійної належності солдат. Капеланом буде представник тієї конфесії, яку сповідує більшість військових у частині.
Представникам інших конфесій передбачена можливість запросити капелана-волонтера для релігійних меншин. Для координації спільних дій пропонується утворити міжконфесійний орган, який буде вирішувати усі нагальні потреби. У проекті Закону чітко розмежовуються повноваження священників та військових, а також забороняється втручатися у діяльність один одного. Також пропонується партнерська модель відносин, коли держава виступає замовником послуг релігійного характеру, а релігійні організації ‒ виконавцями. Запровадження капеланства не потребуватиме додаткових витрат з бюджетів, адже планується здійснити це у межах існуючого фінансування на потреби оборони.

 

risu.org.ua

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 2 з 270

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні622
mod_vvisit_counterВчора1703
mod_vvisit_counterМісяць50036
mod_vvisit_counterЗа весь час2948930

Зараз онлайн: 27
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ