Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ Високопреосвященнішого Софронія, Митрополита Черкаського і Канівського, православному духовенству, чесному чернецтву, та всім вірним чадам Черкаської єпархії Української Православної Церкви
05.01.2017 11:28

РІЗДВЯНЕ ПРИВІТАННЯ Високопреосвященнішого Софронія, Митрополита Черкаського і Канівського, православному духовенству, чесному чернецтву, та всім вірним чадам Черкаської єпархії Української Православної ЦерквиУЛЮБЛЕНІ У ГОСПОДІ ОТЦІ, БРАТТЯ ТА СЕСТРИ!
Сердечно вітаю всіх вас з великим і радісним святом Різдва Христового! Щиро бажаю всім нам, щоб той мир, про який співали Ангели Божі, щоб та любов Божа до людей, яку вони передвіщали, вселилася в наші серця.


Довгі тисячоліття люди чекали Того, Хто за обітницею Творця мусив бути здійснити велику місію примірення Безгрішного Бога з грішною людиною. Людство потерпало під тягарем гріховного життя, волали до Господа: «Господи, нахили небо і зійди на землю», старозавітні люди приносили жертви, знаменуючи цим безкінечне очікування Спасителя. Язичницькі мудреці з відчаєм говорили: «Якщо Бог не прийде на землю, то ніколи не зрозуміють Його люди».
І ось нарешті бажане примирення наблизилося. Прийшов час з'явитися Ісусу Христу! У тиші таємничої ночі, в долині пастирів, в околицях Єрусалиму з'являється в Світлі небесному Ангел Божий і каже: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь... І ось раптом з'явилася сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:10–14).
Вже більше двох тисяч років минуло з того часу, і ми можемо запитати: де ж той мир, про який співали Ангели Божі? І чи один тільки мир з Богом ми повинні мати на увазі, коли разом з Ангелами прославляєм Різдво Христове? Ні, мир з Богом є також джерелом миру і поміж людьми. Примирені з Богом, ми всі зробилися чадами Його, всі відродилися до благодатного життя в купелі Святого Хрещення, внаслідок чого отримали право називати Бога Отцем своїм, і, як чада єдиного Отця, стали братами і сестрами, а братам властиво жити в мирі, любові і єдності. Отже, Різдво Христове є торжество миру не тільки з Богом, а й між людьми. Але який далекий цей мир від сучасних людей! Сьогодні так само, як і колись, поміж людьми панує не любов, а лютує ворожнеча, ненависть, злоба. Де ж мир, дорогі браття і сестри ?! І як нам розуміти слова Христові: «Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести: Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов роз'єднати чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її» (Мф. 10:34–35).
Що означають ці слова? Чи може Христос є винуватцем ворожнечі і ненависті між людьми, їх нескінченних земних страждань? Думати так було б гріхом богохульства. Слова Христа потрібно розуміти в тому ж сенсі, який мають слова Симеона Богоприємця про Христа: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й повстання в Ізраїлі, і на знак прирікання» (Лк. 2:34). Ісус Христос всім проповідував одну істину, але не на всіх Його проповідь справила однакову дію: одні увірували в Нього і полюбили Його вчення, інші ж знехтували і зненавиділи Його. Таке було ставлення до Христа у людей під час Його земного життя серед обраного Богом єврейського народу. Те ж саме відбулося під час подальшого поширення християнської віри, коли одні народи схилилися до Євангельського вчення і стали християнами, інші поставилися до нього з неприязню. Ця ворожнеча проникла і в сім'ях: одні з членів сімейства прийняли віру в Христа, натомість інших людей, закоснілих в язичницьких забобонах, Євангельське вчення тільки озлобило до того, що батько повстав на сина, син на батька.
Траплялося й так, що багато язичників і самі мучили своїх дітей християн, і видавали їх на муки язичницьким жрецям. І збулися слова Христа про те, що «вороги чоловікові – домашні його» (Мф. 10:36). Провина ворожнечі падає не на Христа, а на людей, непокірних слову Істини. Що ж стосується істинно віруючих людей в Ісуса Христа, то вони зберігали мир і в ставленні до ворогуючих. Гнані християни не тільки не ворогували проти гонителів, не відплачуючи їм злом за зло, але намагалися перемогти їх терпінням, самовідданістю в перенесенні образ, молилися за них, робили їм добро. Гнані християни були найкращими підданими для земних царів, кращими синами своєї батьківщини, охоче несли військову службу, мужньо боролися з ворогами вітчизни; коли доводилося їм страждати за свою віру, вони не чинили опір мучителям, покірно віддавали себе на муки і смерть. Для свого захисту вони не вдавалися до насильства, вони вважали гріхом заводити міжусобну війну, щоб не подати ворогам приводу звинувачувати їх в схильності до заколотів. Воістину «з тими, хто ненавидить мир, вони були мирними».
Причиною ненависті до християн була звичайно ненависть до їхньої віри, але незалежно від цієї ненависті були також інші причини ворожих відносин між людьми взагалі. «Звідки війни та свари між вами? – запитує апостол Яків. – Чи не звідси, – від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють» (Як. 4:1)
Дуже часто та людина, яка незадоволена своїм становищем, заздрить іншим людям, побачивши їх добробут, і намагається завдати шкоди їхньому здоров'ю та благополуччю: не з метою поживитися за їх рахунок, а із за бажання зробити їм зло і порадіти їх нещастю, приниженню і розоренню. І це бажання воістину сатанинське. Ми ненавидимо своїх ближніх тому, що всередині нас відбувається бунт. «Немає миру в костях моїх через мій гріх» (Пс. 37:4). Те ж саме є головною причиною ворожнечі не тільки поміж людьми, а й між країнами. Ворожі зіткнення між народами відбуваються через заздрість одного з них до іншого, від бажання переважати і піднятися своєю могутністю зарахунок іншого народу.
Дай Боже, щоби новий 2017 рік був роком миру, щоб всі народи пройнялися християнською любов'ю один до одного і розкували свої мечі на плуги, а списи на серпи. Дай Боже, щоби зусилля наших правителів були спрямовані до встановлення миру в Україні, увінчалися успіхом, і щоби швидше настав час загального торжества принесеного Христом на землю миру. Нехай станеться так, щоби всі народи єдиними устами і єдиним серцем могли повторювати ангельську пісню: «Слава в вишніх Богу і на землі мир!» (Лк.2: 14).
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!
СЛАВИМО ЙОГО!

Смиренний Софроній,
милістю Божою Митрополит Черкаський і Канівський,
Різдво Христове 2017 рік
м. Черкаси

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні999
mod_vvisit_counterВчора1681
mod_vvisit_counterМісяць31698
mod_vvisit_counterЗа весь час1170785

Зараз онлайн: 25
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ