Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Митрополит Софроній: «Нам усім необхідно сприймати останні події не на хвилях ейфорії, а виважено з тим, щоби Українська Православна Церква була такою ж незалежною, як усі інші помісні Церкви»
20.12.2018 09:26

Митрополит Софроній: «Нам усім необхідно сприймати останні події не на хвилях ейфорії, а виважено з тим, щоби Українська Православна Церква була такою ж незалежною, як усі інші помісні Церкви»Дві події останнього часу: Об'єднавчий собор, який відбувся 15 грудня, і оголошене вручення Томосу – є темою для глибоких роздумів, якими хочеться поділитися.

Свята Українська Православна Церква, яка офіційно входить до складу світового Православ'я, була започаткована святим Апостолом Андрієм Первозванним. Скіфія на той час була кочівною державною, тому євангельська проповідь Апостола Андрія стала початком лише декількох християнських общин у декількох місцях, про що ми дізнаємося з літопису. Київ, якому належало згодом стати центром Православ'я на Русі, на той далекий час став місцем проповіді святого Апостола з пророцтвом про це.
Вже за часів княгині Ольги у Києві діяло декілька християнських храмів, тому величезна історична подія – Хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром – звершувалася не на пустому місці, а на тих паростках християнства, які були закладені рівноапостольною княгинею Ольгою. Вибір князя Володимира, як відомо з того ж літопису, пав на Константинополь, тому першими, хто почав служити Істинному Богу на наших землях, були саме священнослужителі Константинопольського Патріархату. Преподобний Нестор Літописець нічого не каже про мову тих стародавніх богослужінь, але можна впевнено припустити, що це була грецька мова. Дякуючи апостольському подвигу святих Кирила і Мефодія руський народ у числі інших слов'янських народів отримав можливість читати Біблію і звершувати богослужіння своєю рідною, зрозумілою слов'янам мовою.
Згодом, коли Русь звільнилася від монголо-татарського ярма, вона політично зміцнилася: цьому сприяло її географічне розташування. Завдяки Володимирському і Ростово-Суздальському князівствам Русь здобула авторитет і закріпилася у своїй незалежності, хоча продовжувала сплачувати данину вже кримським ханам. Царський устрій, який бере свій початок від Іоанна IV, продовжує подальший розвиток Росії у всіх сферах: військовій, економічній, політичній тощо. Саме у цей історичний період Росія звершувала численні завоювання нових земель, поневолення малих народів, тоді як Україна, починаючи з 1280 року, лише оборонялася. Хто тільки не зазіхав на споконвічні українські землі! Монголо-татари, литовці, поляки, угорці, австрійці, турки, кримські татари та інші. Усі вони стримували розвиток України, її історія сповнена великих страждань і болю. Хоча були й радісні моменти. Зокрема, князі Острозькі першими звільнилися від данини, яку вони сплачували монголам, декілька століть вели боротьбу за незалежність, зберігаючи непохитними ідеали Святого Православ'я, і ця боротьба була надзвичайно жорстокою.
У ХVІІ столітті уніати за сприяння короля Польщі Сигізмунда ІІІ майже повністю знищили Святе Православ'я на Правобережній Україні, внаслідок чого не залишилося жодного канонічного єпископа. Указом короля від 21 лютого 1621 року усі вони були заарештовані, канонічні єпархії ліквідовані й заміщені уніатським духовенством на чолі з чи найбільшим гонителем православної віри Йосафатом Кунцевичем. Але гетьман Сагайдачний, маючи великий авторитет і підтримку з боку українського козацтва, зумів відновити єпископські кафедри, а вже єпископів для них висвятив Єрусалимський патріарх. Першим на Київську кафедру було зведено Іова Борецького: це сталося 9 жовтня 1620 року. До свого архієрейство він був ігуменом Михайлівського Золотоверхого монастиря й керував Київською кафедрою до своєї смерті 2 березня 1621 року. Для шістьох єпархій Литовського князівства було рукопокладено ще п'ять єпископів. Можна стверджувати, що це була нова Православна Церква від Єрусалима, сам же процес не можна вважати розколом, тому що Константинопольський патріарх на той час перебував у страшних утисках з боку мусульман і не міг повною мірою здійснювати свою верховну місію. Це була не автокефалія, а нагальна необхідність, пов'язана з потребами відновлення канонічного українського Православ'я, знищеного уніатами. У цьому драматичному відрізку історії можна згадати добрим словом наступника Сигізмунда – короля Владислава, який документально відновив частково права українців вільно сповідувати свою православну віру. Цю постанову польського Сейму було вручено великому українському подвижнику та захиснику святої православної віри ігумену Мотронинського монастиря Мелхіседеку (Значко-Яворському). Згодом цього мужнього ігумена направлено у Петропавлівський монастир поблизу Глухівської Пустині.
Після цього, здавалося би, настали мирні часи. Росія уклала мирну згоду з Польщею, Православ'я на польських теренах здобуло більшої стабільності. Дещо пізніше було написане «Послання східних патріархів»: цей документ прийняли усі тогочасні помісні Православні Церкви, окрім Московського патріарха. Саме тоді українське козацтво мало унікальну історичну можливість створити незалежну державу, але Богдан Хмельницький цією можливістю не скористався. Разом з державою у безпосередню залежність від Москви потрапила й православні українці: їх було приєднано до московського патріаршого престолу.
Нині Україна здобула державну незалежність, тому є всі підстави говорити й про утворення незалежної УПЦ. Протягом століть українська історія була частиною історії Російської імперії, з політичної точки зору не могло бути іншої можливості вивільнитися від зайвої опіки Константинополя на споконвічних українських землях.
Отже, знаходячись під владою російського царя і Святішого Синоду, а після відновлення патріаршества та пильного ока НКВС-КДБ аж до 1990 року українське Православ'я існувало як частина РПЦ. Хоча слід зауважити, що у період з 1918 до 1945 років робилися спроби створення незалежної УПЦ, але всі вони були невдалими. Тому нам усім необхідно сприйняти останні подїю не на хвилях ейфорії, а виважено з тим, щоби Українська Православна Церква була такою ж незалежною, як усі інші помісні Церкви, щоби вона була позбавлена будь-яких важелів впливу ззовні від будь-кого.
Вважаю доцільним звершувати рукопокладення на всі ступені священства без отримання обов'язкового благословення з Константинополя. Так само всі архієрейські кафедри, всі монастирі, храми та інше церковне майно слід вважати власністю Української Православної Церкви. Тому всі організаційні, кадрові та інші питання, пов'язані з життям УПЦ, мають вирішуватися виключно Священним Синодом самої УПЦ без будь-якого втручання ззовні.
Це стосується й святого мира, яке використовується у церковних Таїнствах. Важливо, щоби воно варилося у Києво-Печерській Лаврі, як це було до 1917 року, а не привозилося коштом з Константинополя, як пропонують.

За таку незалежність – не часткову, а повну – ми будемо щиро вдячні Константинопольській та іншим помісним Церква, які готові визнати Українську Православну Церкву як рівноправну у всьому, що торкається церковного життя.

 

Коментарі 

 
#16 Liliia 13.01.2019 18:03
Низький уклін владиці м.Софронію. Черкащина чекає рішення свого рідного, мудрого і дорогого владики Софронія на перехід до єдиної автокефальної церкви ПЦУ. Молимось за Вас, за ваше рішення! Яка ж радість буде для всіх нас, ваших дітей. Дай Боже. Господи, допоможи нам!
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#15 людмилаС 27.12.2018 01:10
Цитую Віктор:
Оскільки Софроній не упокорився волі Константинополя та не перейшов разом з єпархією в Православну церкву в Україні, Софроній та Черкаська єпархія МП є НЕКАНОНІЧНИМИ. Християнам ходити в їх московський храм та спілкуватися з розкольниками, є великий гріх.

Это Ваше частное мнение. Константинополь , в отличие от Москвы, ни на кого не вешает ярлыков "неканоничных, безблагодатных" и тому подобных, Вселенский Патриарх мудро уврачевал украинский раскол, он заинтересован в мирном созидании Вселенской Церкви - Тела Христова. А вот всё, что сеет разделения, противостояния - это всё на руку только Москве. Митрополит Епифаний тоже подчеркивал, что ПЦУ ждёт с открытыми обьятиями братьев и сестер из УПЦ МП, и что надо забыть старые обиды, перевернуть эту страницу и начать вместе строить Православную Церковь Украины. Это действительно по-христиански.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#14 Гліб 26.12.2018 12:51
Вінничани йдуть попереду, чому ми пасемо задніх?
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#13 Володимир 25.12.2018 22:58
"Монголо-татари, литовці, поляки, угорці, австрійці, турки, кримські татари та інші. Усі вони стримували розвиток України, її історія сповнена великих страждань і болю" -Так, на відміну від інших народів в стражданнях і проблемах українців завжди хтось винуватий крім них саміх, українці ніколи не при ділах, вони тільки зберігали непохитними ідеали Православя. Напр. зараз матеріальний і духовний розвиток України стримує Росія. Вона своїми кадровими збройними силами на Донбасі веде війну. І наш уряд майже всі ресурси витрачає на цю війну, а народу не залишається, тому ми так бідно і живемо. А духовність така низька, бо УПЦ МП майже всі гроші віддає в Москву. Це мені нагадує, як Бог запитав у Адама: -"Як справи?", а Адам: -"В моїх проблемах Боже Ти винуватий і жінка, яку ТИ мені дав, а я ні при чому, я тільки жертва страждань." І Київ не був винуватий, коли єдину міцну святу Русь, яку Бог довірив йому роздробив на слабі окремі князівства-державки, що монголи легко їх по-одинці завоювали.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#12 Алла 25.12.2018 11:20
Митрополит Софроній показав себе людиною освідчиною та не заангажованою російською пропогандою. Історичну справидливість її ніде діти дай Боже відкриються очі вірян на правду та дай Боже їм ясного розуму. Слава україні та її вірним дітям!!!!
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#11 Володимир 23.12.2018 21:08
"...Саме у цей історичний період Росія звершувала численні завоювання нових земель, поневолення малих народів, тоді як Україна, починаючи з 1280 року, лише оборонялася..." По-перше: Росія ніколи не звершувала завоювання, а освоювала нові території та спасала ті християнські народи, які самі просилися до неї, бо їм загрожувало знищення автентичності або повне вирізання персами, турками, поляками. Такого спасіння просили у Росії грузини, українці, вірмени та ін. І росіяни тоді мусили вступати у війни з сильнішими за себе державами і віддавати по заповіді Христовій своє життя за друзів і братів своїх. А Україні як бонус, як останній шанс від Бога було дане незалежне і міцне Галицько-Волинське князівство (Руське королівство, лат. Regnum Russia), до якого входили і частина Польщі, територія сучасної Білорусі, Молдови, навіть Київ. Що ще треба було? Але скільки не дай, а "на 2 козака 3 гетьмани", знищить любе добре починання. Скоро буде, що на 1 українця буде 2 автокефальних патріярхи.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#10 о. Миколай 23.12.2018 18:45
Простіше ж "окормляти" невігласів і маргіналів("православних" шарікових) ніж бути правдивим перед розумними,шукаю чими істини людьми. [quote name="Лаврентий"]Как нельзя разделить Пресвятую Троицу, Отца и Сына и Святого Духа, это Един Бог, так нельзя разделить Россию, Украину и Белоруссию. Это вместе Святая Русь. Знайте, помните и не забывайте.Подібних перлів від Руського миру достаньо.Наприклад:Щепле ння це зрада православ'я.Царь Іван Грозний - св'ятий сповідник чи мученик.Український народ з його мовою і культурою це вигадка спец. служб "колєктівного запада".І т.д.й т.п..Можна цілу колекцію назбирати.Тікати треба від такого КГБешного миру.Раді б у рай та гріхи не пускають.Чи сили немає?
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#9 отець Олександр 23.12.2018 13:06
Цитую Лаврентий:
Как нельзя разделить Пресвятую Троицу, Отца и Сына и Святого Духа, это Един Бог, так нельзя разделить Россию, Украину и Белоруссию. Это вместе Святая Русь. Знайте, помните и не забывайте.

По-перше, ці слова дійсно появилися значно пізніше. По-друге ні про яку Росію, Україну і Білорусію в СРСР говорити він не міг. По-третє Ви не знайдете жодного святого за всю історію Церкви який би сказав щось подібне, а ці слова політичні тому що в Христі всі одне ціле. І останє: як можна рівняти Святу Трійцю з якимись країнами? Це вже повна дурість.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#8 Костянтин 22.12.2018 15:56
Цитую Виктор:
Отже митрополит Софроній сказав головне, усе майно, усі монастирі та храми, мають належати УПЦ. Сподіваємося, що Софроній переведе Черкаський собор в УПЦ.

Собор і так в УПЦ!
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 
 
#7 Виктор 21.12.2018 20:28
Отже митрополит Софроній сказав головне, усе майно, усі монастирі та храми, мають належати УПЦ. Сподіваємося, що Софроній переведе Черкаський собор в УПЦ.
Цитувати | Поскаржитись адміністраторам
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні896
mod_vvisit_counterВчора1221
mod_vvisit_counterМісяць25814
mod_vvisit_counterЗа весь час2622035

Зараз онлайн: 23
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ