Сьогодні, 14 травня, Високопреосвященніший Митрополит Черкаський і Канівський Софроній звершив уставний чин освячення новозбудованого храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці у селі Заріччя Корсунь-Шевченківського району.

Владика привітав православну громаду, всіх жителів села з цією визначною подією і вручив церковні відзнаки благодійникам, які допомогли побудувати святий храм. За першою Божественною літургією були піднесені молитви за мир в Україні.
Разом з Владикою служили секретар єпархії протоієрей Василь Вознюк, благочинний Корсунь-Шевченківського округу протоієрей Іоанн Налапко, клірики благочиння.
Після євхаристичного канону Владика Софроній висвятив на диякона послушника кафедрального Михайло-Архангельського собору Сергія Шевченка.

Протодиякон Сергій Медведь

До 25-річчя Черкаської єпархії, що відзначатиметься цьогоріч, незабаром виходить із друку ілюстрований альбом, присвячений перлині церковного зодчества – кафедральному Михайло-Архангельському собору: історії його будівництва, сучасному стану, богослов'ю внутрішнього розпису. Альбом видається за благословенням Високопреосвященнішого Митрополита Софронія і передується його вступним словом.

– Кожна історична доба, кожна історична подія має свій символ, який фокусує у собі головний сенс того, про що йдеться, – так розпочинається це слово. – Таким символом 25-річчя Черкаської єпархії без сумніву є красень-собор, побудований на честь небесного покровителя славетного Черкаського краю – Архістратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил Безтілесних. Разом з тим він став, мабуть, головною прикрасою обласного центру, його символом: кожен, хто в'їжджає до Черкас з будь-якого боку, неодмінно бачить і звертає увагу на золоті хрести, що сяють над банями нашого кафедрального собору. Промайнуть роки, нові десятиріччя, а собор залишиться символом православної віри, символом її перемоги над злом, яке протягом десятиріч сіяли варвари-атеїсти, намагаючись викоренити усе те, що є суттю українського благочестя, суттю української душі, її неперевершеної краси й натхнення на добрі справи.

На запрошення митрополита Італії, Сицилії, Каламбрії і Сан-Марино Високопреосвященного Геннадія (Константинопольського Патріархату) та за благословенням Митрополита Черкаського і Канівського Софронія клірик нашої єпархії архімандрит Лукіан (Маркусь), який служить настоятелем храму у с. Безпальче Драбівського благочиння, нестиме послух протягом сорока днів у православному монастирі святих Філарета та Іллі Каламбрійських, що знаходиться на півдні Італії. Тут він буде служити щодня, а в неділю та святкові дні звершувати Божественну літургію для україномовних та російськомовних православних християн в Каламбрії та Сицилії (на фото): наразі архімандрит Лукіан залишається єдиним україномовним священиком у цьому італійському регіоні.
В суботу 29 квітня перед початком свого монастирського послуху отець Лукіан відслужив Божественну літургію на мощах Святителя й чудотворця Миколая у місті Барі (за уставом Грецької церкви). За кожною літургією він буде молитися за Україну, своїх парафіян та свого правлячого архієрея Митрополита Софронія.

Світлана Жердецька,
власний кор. сайту

30 квітня, у Неділю жон-мироносиць, у смт. Драбів відбулася неординарна подія: тут відкрив свої двері перший на Черкащині православний будинок-інтернат для літніх людей, заснований на честь черниці-мучениці Рафаїли Чигиринської. Сама ідея відкриття цього благодійного закладу належить благочинному Драбівського округу протоієрею Дмитру Іванусі, а його зведення благословив Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній, який постійно стежив за ходом робіт. Сьогодні Владика Софроній разом з вікарним єпископом нашої єпархії Преосвященним Іоанном в урочистій обстановці перерізав червону стрічку біля головного входу до цього закладу, після чого освятив його і надав усім, хто тут буде працювати й житиме, своє архіпастирське благословення.

Трішки більше року знадобилося отцю Дмитрові, щоби із занедбаного будинку колишньої школи, що стояла на в'їзді до Драбова, зробити благодійну установу, яка вирізняється своїм комфортом, естетикою: тут створені всі умови для того, щоби літні люди доживали свій вік, не відчуваючи ніяких незручностей, були оточені увагою, теплом персоналу, молитвами та духовними настановами Матері-Церкви. Будинок-інтернат  розрахований поки що на 23 особи: усі вони житимуть у світлих просторих кімнатах на 2-3 чоловік. До послуг мешканців інтернату – сучасні пральня, харчовий блок, їдальня, кімната для спільної молитви та культурного відпочинку, ефективна система незалежного екологічно чистого і малозатратного опалення. Є своя земля, де можна вирощувати свіжі овочі, а поруч вже закладений сад фруктових дерев, розвиватиметься підсобне тваринництво. У перспективі на базі цього будинку-інтернату планується відкрити відділення хоспісу, де доглядатимуть невиліковно хворих перестарілих.
Усім цим господарством нині завідує Ольга Івануса – дружина отця Дмитра, яка від самого початку будівництва опікувалася всім його процесом.
Православний будинок має легальний юридичний статус, передбачає штат працівників і відкритий для співпраці з благодійниками та меценатами. Утім керівники Драбова та Драбівського району, які прийшли на церемонію урочистого відкриття, теж запевнили, що надаватимуть усіляку допомогу і підтримку для розвитку цього благодійного і конче потрібного у сучасних умовах соціального проекту. Потрапити сюди для життя можна за попереднім узгодженням з керівництвом будинку.
Владика Софроній висловив щиру подяку всім, хто долучився до цієї доброї справи, відзначивши високими церковними нагородами головних благодійників, серед яких – Сергій Саранюк, Валерій Плічко та Анатолій Куць.
Перед початком відкриття будинку-інтернату Владика Софроній та Владика Іоанн очолили Божественну літургію у місцевому храмі преподобного Серафіма Саровського, будівельником і незмінним настоятелем якого є теж протоієрей Дмитро Івануса. За літургією Владика Софроній нагородив отця Дмитра другим ієрейським хрестом: цією високою нагородою відзначені 20 років його бездоганної пастирської праці на Драбівщині. Ієрейські нагороди були вручені також іншим священикам Драбівського благочиння.

Прес-служба Черкаської єпархії УПЦ

Більш повний звіт про подію – на «Фотолітопису Черкаської єпархії»