Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Священномученик Антоном Ганкевич

Автоном Пилипович Ганкевич народився на Уманщині у родині диякона церкви села Гордашівки (Тальнівський район). Новонародже­ного було наречено на честь одного з святих, пам'ять яко­го вшановується у цей день. Як сотні інших священиків того часу, отець Автоном пройшов шлях, що відзначався традиційністю: народився у родині церковнос­лужителя, зростав у атмосфері церковного життя, закінчив церковно-приходську чотирирічну школу, початкове духов­не училище, пройшов семирічне навчання в духовній семінарії і після вчительської практики з Закону Божого, по досягненні віку у 25 років і одруженні, мав бути висвя­чений у сан священика.

За такою традицією, яка простежується у житті більшості нині канонізованих священиків-мучеників, отець Автоном прожив першу половину свого життя, до початку бурхливих подій, які змінили не тільки його по­бут, а й історію всього світу. Разом зі своєю вірною супут­ницею матушкою Софією Феофілівною - дочкою свяще­ника - пережив довгих двадцять років свого нелегкого пастирського життя.

Досить скоро колись православний народ дістався ста­ну майже язичництва, і доводилося нагадувати людям про такі прості істини, як віра у існування Єдиного Бога і необхідність молитися Йому.

«Релігія, віра, - говорив людям отець Автоном, - це довічна війна, яку об'явив Богу гордий Денниця. Війна, яка точиться навколо нас, це лише образ тієї віковічної борні

диявола проти Бога. То ж не забувайте слова Спасителя: хто не зі Мною, той проти Мене. Моліться, ходіть до церкви, просіть Бога помилувати народ».

Так він служив у селі Ксьондзівка до 1932 року, коли церква перестала належати віруючим. Тут він почав зби­рати підписи під клопотанням до вищих інстанцій, одно­часно здійснював на своїй квартирі богослужіння. Він ви­явився дуже схожим на свого покровителя і природним норовом і долею: сміливо викривав нечестивців, які узур­пували владу, передрікав неминучу війну і загибель режи­му і потворному його створінню - колгоспам. Хто, як не духовний пастир, мав відкрито говорити усю правду лю­дям? Напевно, саме за цю правду він незабаром був реп­ресований і таким чином опинився після покарання у 1935 році в Умані. Не забував і рідне село, часто бував там, зустрічався з людьми, яких тепер називали колгоспника­ми, як колись - рабами.

Він був ще досить енергійним – йому виповнилося 52 роки - і старанно продовжував свою пастирську діяльність. В людях почала пробуджуватися туга по Богу і по втрачених храмах. В Умані отець Автоном, як і інші священики, яких тут було чимало, теж брав активну участь в роботі за повернення приміщення церкви віруючим. Але час для цього ще не прийшов, а доля таких, як отець Автоном, вирішувалася не в Умані.

Заарештований він був у домі, де жив по вулиці Жовтневій, 46, і звідти доставлений до відділу НКВС. Це стало­ся через два тижні по тому, як він відзначив своє 55-річчя: 9 жовтня 1937 року. А ще через тиждень йому вине­сено смертний вирок.

Опівночі на свято Казанської ікони Божої Матері, 3 листопада 1937 року священномученик Автоном Пилипович Ганкевич був розстріляний.

Реабілітований 19 червня 1989 року.

 

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні878
mod_vvisit_counterВчора2345
mod_vvisit_counterМісяць42452
mod_vvisit_counterЗа весь час1642157

Зараз онлайн: 47
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ