Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Воспоминание о Тайной Вечере и наше новое рождение
25.04.2019 12:32

Воспоминание о Тайной Вечере и наше новое рождениеСегодня, братие, день, когда Господь впервые на земле совершил Божественную литургию. Литургия с греческого языка означает общее дело, т.е. то дело, которое связывает христиан в единую Церковь. И мы с вами в этот день обращаемся к Богу с молитвой:
«Вечери Твоей тайной днесь, Сыне Божий, причастника мя прими...»

Господь совершил первую литургию втайне. Совершил в Сионской горнице, собрав Своих учеников. В чем же смысл этого действия? Действие, которое Господь, совершив, заповедал нам: «Сие творите в Мое воспоминание» (Лк. 23, 19).
Т.е. память о Христе и осуществляется посредством Божественной литургии. Что произошло в Сионской горнице? Господь собирался принять страдание за человеческий род. За всех людей, которые жили на земле прежде, которые жили в Его время, и за тех, которые будут жить в будущие века, т.е. и за всех нас. Он приносит Свою жизнь за жизнь мира, как говорит евхаристическая молитва. Христос умирает за спасение всего мира. Для того, чтобы исцелить нас от греха, снять с нас то проклятие, которому подвергся человеческий род, отпавший от Бога. И воскресить нас из мертвых, даровав Свое Вечное Царство. Тот хлеб, который Он предлагает ученикам на Тайной вечере, Он называет Телом Своим. И, взяв хлеб, Он помолился над ним, воздев глаза к небу, и, благословив, преломил, и, подавая ученикам, сказал: «Примите и ешьте – это Тело Мое, за вас преломляемое во оставление грехов» (см. Мф. 26, 26).
И затем, взяв чашу и подняв глаза к небу, Он помолился над ней и, давая каждому из учеников, сказал: «Пейте от нее все, это – кровь Моя, за вас изливаемая во оставление грехов» (см. Мф. 26, 27-28).
И затем дал заповедь: «Делайте это в память обо Мне».
И с тех пор в течение двух тысяч лет ежедневно совершается эта Божественная литургия, связывая нас всех в Единое тело Христово. Телом Христовым мы называем тот хлеб, который Господь претворил в Свое истинное и подлинное Тело. Телом Христовым апостол Павел называет Церковь.

 
Про захоплення храмів УПЦ, томос, очікування від влади та Пасху Христову — велике інтерв'ю митрополита Антонія
22.04.2019 07:08

Про захоплення храмів УПЦ, томос, очікування від влади та Пасху Христову — велике інтерв'ю митрополита АнтоніяТільки протягом квітня до Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях надійшло більше 25 скарг від громад УПЦ щодо утисків і захоплення храмів прихильниками «ПЦУ», причому між першим і другим туром Президентських виборів Рівненщину охопила «хвиля рейдерства». Водночас Конституційний суд відкрив провадження у справі щодо перейменування релігійних організацій. Про це, а також про те, ким і чому відбувається захоплення храмів УПЦ; чи вживає якихось дій Церква, аби зупинити міжконфесійні конфлікти, та яких саме; про незаконність Закону про перейменування і необхідність відкликання томосу та про те, чи може змінитися ситуація в церковній сфері, якщо зміниться Президент — в ексклюзивному інтерв'ю Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільского і Броварського Антонія для Realist, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

— Сколько храмов УПЦ перешли в новосозданную «ПЦУ»? Какова ситуация с Киев-Печерской и Почаевской Лаврами?

— Согласно нашей статистике, из Украинской Православной Церкви в созданную Константинополем организацию перешли 68 религиозных общин, еще 78 храмов захвачены насильственным путем. Свято-Успенская Киево-Печерская и Свято-Успенская Почаевская Лавры остаются в нашей Церкви. По закону, все строения исторического значения принадлежат государству, а мы ими пользуемся. Нельзя исключать, что государство в лице Министерства культуры захочет разорвать договора о пользовании.

— Как Минкульт реагирует на Ваш отказ переименовываться, ведь по новому закону уже заканчивается срок для этого?

— Срок истекает 26 апреля — символично, что в этом году это совпадает со Страстной пятницей. Минкульт разослал нашим епархиям, монастырям и синодальным учреждениям официальное напоминание об этом. Представители Минкультуры заявляют, что, если мы не поменяем свое название, это сделают за нас. Менять название мы не собираемся и свое право защищаем в судах. Это требование нарушает все всевозможные национальные законы и европейские конвенции. Но мы не очень по этому поводу переживаем. Наша Церковь уже жила без регистрации после революции 1917 года до Второй мировой войны. Притеснения, гонения — как бы странно это не звучало, были естественными для христиан с самого зарождения христианства. Испытания нам посылаются, чтобы становиться мужественнее. И мы выстоим! Сила Божья сильнее любого властителя мира сего. Как гласит пословица: в браке Церкви с государством вдовой всегда остается Церковь. Чего таким образом добивается власть? Хочет загнать наших прихожан в подвалы молиться? Это разве европейский путь?

 
Мы готовы принести в жертву все, лишь бы нам жилось полегче
14.04.2019 07:32

"Отчего же в жизни мы так отмежевываемся от Креста? Из-за нравственного измельчания! Переживания высшего порядка, страдания за идеал нам не по плечу, нам нужно что-то полегче". Слово в Неделю прп. Марии Египетской епископа Шлиссельбургского Григория (Лебедева).

Вы слышали сегодня Евангелие, братия мои. В нем говорилось, как Христос взял двенадцать Своих учеников и открыл им о грядущем и неизбежном. Он говорил, что идет в Иерусалим, там Его осудят, там убьют Его.
Церковь, своими песнопениями подводя нас вплотную к Страстной седмице, к воспоминаниям о страданиях и смерти Бога, предлагает и нам идти за Ним в Иерусалим – страдать с Ним вместе, ибо по слову апостола Павла, «с Ним пострадаешь, с Ним и прославишься». Перед нами опять тема Креста, страданий. Ведь путь Креста Христова – это и наш путь. У каждого есть своя Голгофа.
Как же мы относимся к своему Кресту? Мы стараемся избежать страданий, прожить полегче и поудобнее. Сама мысль о страданиях нам неприятна и сами страдания для естественной природы нашей кажутся нам ненормальным явлением. Возьмем самую маленькую рану – кровь вызывает в нас чувство ужаса. Что же говорить о нравственных страданиях; мы не хотим их, мы гоним их прочь от себя. Отчего же в жизни мы так отмежевываемся от Креста? Из-за нравственного измельчания! Переживания высшего порядка, страдания за идеал нам не по плечу, нам нужно что-то полегче.

 
Батьківська субота: чим ми можемо допомогти спочилим? — практичні поради від священика (відео)
06.04.2019 06:56

Батьківська субота: чим ми можемо допомогти спочилим? — практичні поради від священика (відео)Як поводити себе в храмі та на кладовищі в поминальну суботу, що ми можемо зробити для вже померлих, та в чому саме значущість нашої молитви за спочилих родичів як для них, так і для нас самих? Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує практичні відеопоради від протоієрея Сергія Вейго, благочинного Кладовищенського благочиння УПЦ м. Києва.

Во вторую, третью и четвертую субботы Великого поста Святая Церковь предлагает нам вознести святые молитвы об усопших сродниках наших, о тех людях, которые уже не имеют возможности покаяться, которые предстоят перед Богом и ожидают Суда Божьего.

Для чего мы собираемся под сводами храмов, чтобы помолиться о наших усопших?


Может быть, действительно жизнь заканчивается смертью, и после этого нет ничего?! Однако, если верить этому, то мы идем наперекор Священному Писанию, наперекор словам Господа нашего Иисуса Христа, Который говорит о том, что в жизни вечной люди живут, как ангелы, о том, что Церковь Христова на протяжении всей истории молится о тех, кто уже не с нами. Да и в Ветхом Завете также есть указание на то, что жизнь человеческая не заканчивается биологической смертью. Если есть люди, которые нам дороги, которых мы любили при жизни, то эта любовь не оканчивается их смертью. Мы веруем и исповедуем, мы чаем в воскресение мертвых, как говорит Символ веры, также мы веруем и исповедуем, что придет время, когда каждый будет призван на Страшный Суд. Но до этого Церковь верует и исповедует тот Суд, который совершает Бог над человеком после его смерти.

 
Заява Священного Синоду УПЦ щодо ситуації в українському і світовому Православ'ї
04.04.2019 11:54

Священний Синод Української Православної Церкви на засіданні 3 квітня 2019 року обговорив ситуацію, що склалася в церковному житті України та у світовому Православ'ї після антиканонічного надання Константинопольським Патріархатом Томосу про автокефалію новоствореній «Православній Церкві України», і заявляє таке:

Констатуємо, що ідея подолання церковного розколу в Україні через надання Томосу про автокефалію неканонічним церковним угрупованням («УПЦ КП» та «УАПЦ») виявилася помилковою. Жодна з Помісних Православних Церков не визнала цього незаконного діяння Константинопольського Патріархату, а значна частина Помісних Церков, зокрема Антіохійська, Руська, Кіпрська, Сербська, Польська, Албанська та Православна Церква в Чеських землях і Словаччині в різних формах вже висловили свою незгоду з рішеннями Константинопольського Патріархату. Помісні Церкви також заявили, що не визнають новоствореної «Православної Церкви України», не визнають дійсності хіротоній у цій структурі та забороняють своєму духовенству мати будь-яке молитовне спілкування і літургічне співслужіння з її представниками. Таким чином, не відбулося рецепції, тобто сприйняття світовим Православ'ям цих дій Константинопольського Патріархату, який фактично спробував легалізувати розкол. Відповідно, легалізація розколу — це не той шлях, яким можна досягнути церковної єдності. Нагадуємо, що згідно з історико-канонічною традицією Церкви, автокефалія надається лише єдиній Церкві в межах певної держави, а не якійсь частині, що відкололася від Тіла Церкви.
Слід визнати, що історична та канонічна аргументація, яка наводиться Константинопольським Патріархатом щодо власного права й можливості втручання у справи інших Помісних Церков, є безпідставною, штучною, надуманою та суперечить Церковним канонам. Відповідно, Константинопольський Патріархат не мав жодного права втручатися у церковне життя України. Дії і аргументація Константинопольського Патріархату, який незаконно зняв анафему з головного винуватця українського церковного розколу Філарета Денисенка, а також визнав ієрархію «УАПЦ», у якої апостольське спадкоємство взагалі відсутнє, свідчать про те, що на Фанарі не розуміють до кінця суті того, що відбулося і відбувається в православному середовищі України. Насправді, Філарет Денисенко був анафематствований не за те, що прагнув автокефалії, як заявляють у Константинопольському Патріархаті, а за аморальне особисте життя, нерозкаяний тяжкий гріх вчинення розколу в Церкві, за створення паралельної розкольницької ієрархії та квазіцерковної структури, яка протягом усього свого існування протистояла і продовжує вже під іншим іменем боротися з канонічною Українською Православною Церквою, а тепер навіть загрожує зруйнувати єдність між Помісними Православними Церквами.
Слід констатувати, що дії Константинопольського Патріархату в Україні завдали великої шкоди українському Православ'ю, а також стали загрозою для всеправославної єдності. Вважаємо, що Константинопольський Патріархат і особисто Патріарх Варфоломій має визнати свою помилку і працювати над її виправленням. Способом виправлення цієї помилки могло би бути відкликання Томосу, заклик до розкольників про покаяння в гріху розколу та скликання Всеправославного зібрання задля соборного вирішення українського церковного питання.

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 1 з 75

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні422
mod_vvisit_counterВчора902
mod_vvisit_counterМісяць18510
mod_vvisit_counterЗа весь час2561942

Зараз онлайн: 12
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ