Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ
Святкова архієрейська служба в кафедральному соборі

Святкова архієрейська служба в кафедральному соборіСьогодні, у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, Високопреосвященніший Митрополит Черкаський і Канівський Софроній очолив Божественну літургію, яку було звершено у кафедральному Михайло-Архангельському соборі Черкас. Разом із Владикою служили секретар єпархії протоієрей Василь Вознюк, клірики собору.
У своєму вітальному слові до вірян Владика наголосив на великому значенні євангельської події Благовіщення, високої місії Діви Марії, Яка вмістила в Собі майбутнє народження Христа-Спасителя. Владика говорив про надзвичайне смирення Божої Матері, Її цілковиту покору волі Божій та інші чесноти, які піднесли Богоматір на найвищий ступень шанування християнським світом та всім людством.
По завершенні Божественної літургії Владика Софроній надав усім присутнім своє архіпастирське благословення.

Прес-служба Черкаської єпархії УПЦ

 
2 березня – Вселенська пoмuнальна Батьківська субота. Ось що має зробити кожна віруюча людина в цей день

2 березня – Вселенська пoмuнальна Батьківська субота. Ось що має зробити кожна віруюча людина в цей деньБатьківські суботи – дні особливого пoминання пoкійних, коли своїми молитвами ми можемо надати велику допомогу своїм рідним і близьким, що пiшли із земного життя. П'ять з них відведені для пoминання пoкійних родичів, ще дві і здійснюються при цьому пaнахиди називаються вселенськими. Батьківські суботи припускають дотримання певних правил, про які повинні знати всі віруючі.

ГЛИБИННИЙ СЕНС БАТЬКІВСЬКОГО СУБОТИ

Пoминальна субота – особливий день в православному календарі, коли прийнято згадувати рідних і близьких, що пiшли з життя і чинити молитви їм на допомогу. В першу чергу пoкійних батьків, а після і інших дорогих серцю людей. Шанобливе ставлення до батьків в християнських родинах має формуватися у дитини в самого дитинства.
Тільки в такому випадку у вже змужнілої людини буде вірне і повне розуміння п'ятої заповіді «Шануй батька твого і матір твою», на якій в своїй тематичній проповіді акцентує увагу отець Августин.
«Шануй батька і матір, і благо тобі буде на землі і довголіття» – в цьому простому реченні криється глибокий сенс і ключовий принцип успішного життя в житті земному, а після і вічного життя, як окремої людини, так і всього його роду.
Істинне розуміння значення шанування батьків дозволяють розкрити батьківські суботи, яких в календарі сім. Дві з них призначені для того, щоб вшанувати пам'ять і помолитися за всіх християн, що означає здійснювати молитву на вселенську батьківську суботу.
Що потрібно робити, коли приходить пoминальна субота? В першу чергу, здійснюючи прийняті в цей день дії, відвідуючи мoгuлу близької людини, або коли вони присутні на службі в храмі, відкрити своє серце і щиро відповісти самому собі на питання: яке моє справжнє ставлення до пoкiйного, чи у всьому я його пробачив і які почуття насправді відчуваю? Від вашої щирості в ці миті прямо залежить ефективність вашої молитви. Це головна відповідь на питання, яке часто виникає, що робити в батьківську суботу в церкві.

 
Молитовно вшанували загиблих патріотів України

Молитовно вшанували загиблих патріотів УкраїниУ Черкасах вшанували загиблих бійців добровольчих батальйонів та героїв Небесної Сотні.
З благословіння митрополита Черкаського і Канівського Софронія участь в офіційній церемонії разом з керівниками Черкащини взяв вікарій Черкаської єпархії єпископ Золотоніський Іоанн, а також духовенство кафедрального собору.

 

Прес-служба Черкаської єпархії
Фото з сайту Черкаської міської ради.

 
Быть просто приличным человеком. Достаточно ли этого будет на Страшном Суде?

Быть просто приличным человеком. Достаточно ли этого будет на Страшном Суде?Существует несколько богословских видений Страшного Суда, в том числе достаточно популярное мнение: на Страшном Суде у вас спросят, какой вы человек, а не сколько читали молитв и как постились. Как будет проходить Страшный Суд, что станет главным, как Господь будет мерить нашу жизнь и чем мы оправдаемся? Размышляет протоиерей Максим Козлов.

Для того чтобы ответить, что такое Страшный Суд, надо сначала постараться ответить: наше спасение – что это такое? Известны две основные редукции христианского учения о спасении, с которыми святоотеческое богословие не согласно и которым оно не тождественно.
Один взгляд, может быть, нигде не сформулированный в качестве конфессиональной доктрины, но религиозно и психологически очень распространенный: спасение – это то, что зарабатывается. Это то, что можно или заслужить, или, по крайней мере, набрать некоторую совокупность бонусов, баллов, добрых дел, которые можно будет предъявить, сказать: «Я, конечно, грешил, но вот же список, вот хартия, с которой я являюсь, прошу учесть в качестве смягчающего обстоятельства».
Подобное мироощущение было распространено в западном христианстве в эпоху средневековья, но подчас встречается и среди православных верующих в различных формах: «Я ворую, но собор же строю», «Чтобы замолить грех, нужно посетить 40 литургий» и так далее.
Вторая редукция, которую ввели классические протестанты – по-настоящему уверовавший уже спасен, и остальное, в общем, неважно. Потому что если ты отпадешь от веры, этим ты покажешь, что ты не по-настоящему уверовал. Если будешь как-то тяжело грешить, то покажешь, что ты к числу избранных не относишься.
Есть еще и современный взгляд, весьма распространенный в околорелигиозном или парарелигиозном сознании, что все вообще спасутся. Это, пожалуй, господствующая точка зрения, соседствующая с такими штампами, что все религии говорят примерно об одном, что Бог, так или иначе, един для всех религий. В рамках такого миропонимания разговоры о Страшном Суде – это нечто воспитательно-педагогическое. Бог же добрый, он всех любит, как может кого-то не спасти?
Новый Завет куда как более полифоничен. В послании к Римлянам апостол Павел пишет: «человек оправдывается верою, независимо от дел закона» (Рим. 3:28). А в Соборном послании апостола Иакова читаем: «покажи мне веру твою без дел твоих, а я покажу тебе веру мою из дел моих» (Иак. 2:18). Притча о Страшном Суде как раз и говорит о таких ситуациях, когда человек обретает спасение во Христе в вечности через исполнение нравственного закона по отношению к ближнему в земной жизни.

 
«Дайте мне икону, чтоб дела в бизнесе шли»

«Дайте мне икону, чтоб дела в бизнесе шли»Как отличить настоящую икону от той, что не может стать окном в Горний мир, бывают ли иконописцы-атеисты и почему люди покупают украшенные картинки, а новый храм просят расписать от пола до потолка? Об этом – в беседе с протоиереем Николаем Чернышевым, клириком храма святителя Николая в Кленниках, иконописцем.

– Для чего современному человеку икона?

– Икона – это неотъемлемая и существенная часть нашего исповедания. Так что этот вопрос сродни вопросу: для чего современному человеку Церковь?
Еще в середине девятнадцатого века Феодор Михайлович Достоевский устами одного из своих персонажей говорил, что мир вышел на иную дорогу, имея в виду и нравственные приоритеты современного ему общества, и привычные формы культуры. Сегодня мы отчетливо видим, что среди прочего и искусство стало совершенно иным, в нем появились и новые стили, и целые новые миры. Но Церковь, несмотря на изменения всех внешних декораций, жива. Человек приходит в Церковь, наверное, для того, чтобы почувствовать свою связь с тем, что вне этих временных, изменчивых форм: связь с вечностью, с Небесами, с Господом нашим Иисусом Христом, для того, чтобы помолиться и получить некий ответ. То же самое можно сказать и об иконе: она жива и востребована, несмотря на появление новых и новых пластических форм изобразительного искусства, соответствующих своему времени.
Ее живые и, подчеркиваю, востребованные воплощения – в прославленных древних памятниках и в современных образах. Призвание Церкви и призвание иконы – соединять нас с вневременным миром Божьим. Отцами 7-го Вселенского Собора сказано: почитать икону наряду с Крестом и Евангелием. То есть нам надо знать, что икона живет и развивается не только по законам искусства, а она равноценна, равнозначна Кресту и Евангелию, этим «константам», принадлежащим вечности. Стало быть, икона способна явить, зримо показать те истины, о которых повествует, рассказывает Евангелие человеку любого времени, любого возраста, любых культур, любого образовательного уровня, даже неграмотному человеку. В этом миссия, в этом функция иконы, а не в том, чтобы отвечать на запросы современности.

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 1 з 394

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні284
mod_vvisit_counterВчора1501
mod_vvisit_counterМісяць32360
mod_vvisit_counterЗа весь час2503918

Зараз онлайн: 12
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ