Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ
Священний Синод УПЦ благословив підносити особливу молитву впродовж коронавірусного карантину

Священний Синод Української Православної Церкви закликав духовенство, чернецтво і мирян до підсиленої молитви та затвердив текст молитви і прохань на сугубій єктенії, що необхідно підносити за Божественними літургіями впродовж періоду коронавірусного карантину. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на Канцелярію Київської Митрополії.
Також Синод благословив звершувати богослужіння молебнями з окропленням святою водою та церковним дзвоном.
Текст Звернення Священного Синоду щодо церковного життя в умовах поширення коронавірусу COVID-19 буде виголошено в неділю, 22 березня 2020 року, в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви.
Водночас Священний Синод закликав духовенство і вірян уважно ставитися до рішень і рекомендацій Міністерства охорони здоров'я України і органів державної влади щодо протиепідемічних заходів і обмежень.
Окрім того, як зазначили члени Синоду, у випадку погіршення ситуації з поширенням коронавірусної інфекції, що вимагатиме додаткових обмежень, єпархіальним архієреям необхідно узгоджувати свої рішення з Предстоятелем УПЦ.

Проханя на сугубій єктенії

Милостивно призри, Господи, на недуги и болезни людей Твоих, и умилосердися, мы бо в покаянии Тебе исповедающеся зовем, скоро услыши нас и помилуй.
Еще́ мо́лимся, о е́же прия́ти Бо́гу покая́ние нас, гре́шных рабо́в Свои́х, и очи́стити нас от грехо́в на́ших, и беззако́ния на́ша отъя́ти от нас; рце́м вси: Го́споди, услы́ши и ми́лостивно поми́луй.
Еще́ мо́лимся Тебе́ , Го́споду Бо́гу на́шему, о е́же яви́ти нам ми́лости Своя́ вели́кия и уста́вити боле́зненное пове́трие сие́, неду́гующих же исцели́ти и здра́вие пода́ти; мо́лим Ти ся, услы́ши и поми́луй.

Молитва во время губительного поветрия и смертоносныя заразы

Бо́же Вели́кий и Вы́шний, Благоутро́бный и Человеколюби́вый Влады́ко, услы́ши нас недосто́йных рабо́в Твои́х, во мно́жестве ми́лости Твоея́ и низпосли́ нам по́мощь Твою́ во вре́мя наше́ствия боле́зни губи́тельныя на род челове́ческий, Твое́ю Кро́вию иску́пленный.
Ве́мы Го́споди, яко согреши́хом пред Лице́м Твои́м и грехо́м на́шим несть числа́ . Но умилосе́рдися и отврати́ от нас гнев Твой пра́ведный на ны дви́жимый. Не прогне́вайся на ны зело́ , Ты бо рекл еси́ , яко ра́дость быва́ет на небеси́ о еди́ном гре́шнице ка́ющемся. Приими́ ны́не и на́ше покая́ние, сле́зы и смире́нныя моли́твы возноси́мыя из глубины́ серде́ц на́ших пред святы́м олтаре́м Твои́м.
О́тче щедро́т, Бо́же вся́кого утеше́ния, укрепи́ ны моли́твами Преблагослове́нныя Влады́чицы на́шея Богоро́дицы, си́лою Честна́го и Животворя́щего Креста́ , свята́го великому́ченика и цели́теля Пантелеи́мона, святителя Луки, исповедника Кры́мскаго, святы́х враче́й и цели́телей на́ших: Ага́пита, Дамиа́на, Ипа́тия Пече́рских и Все́х святы́х земли́ на́шея и прекрати́ боле́зненное пове́трие и отжени́ от нас вся́кую боле́знь и не́мощь, да изба́вльшеся от вся́кия напа́сти Руко́ю Твое́ю кре́пкою, порабо́таем Ти со вся́ким благодаре́нием. Да я́ко и ны́не причаща́ющеся Твоего́ неизглаго́ланнаго Человеколю́бия, пое́м и сла́вим Тя, Творя́щаго вели́кая и чу́дная, сла́вная же и изря́дная.
Я́ко Ты еси́ Исто́чник исцеле́ний, Бо́же наш, и Тебе́ сла́ву возсыла́ем, Отцу́ и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 
Б Е С Е Д А НА ВСЕБЛАЖЕННОЕ УСПЕНИЕ ПРЕНЕПОРОЧНОЙ ВЛАДЫЧИЦЫ НАШЕЙ БОГОРОДИЦЫ И ПРИСНОДЕВЫ МАРИИ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРИЯ ПАЛАМЫ, АРХИЕПИСКОПА ФЕССАЛОНИКИЙСКОГО

Б Е С Е Д А НА ВСЕБЛАЖЕННОЕ УСПЕНИЕ ПРЕНЕПОРОЧНОЙ ВЛАДЫЧИЦЫ НАШЕЙ БОГОРОДИЦЫ И ПРИСНОДЕВЫ МАРИИ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРИЯ ПАЛАМЫ, АРХИЕПИСКОПА ФЕССАЛОНИКИЙСКОГОНастоящее мое слово к любви вашей вызывается и любовию, и необходимостью. Я говорю не потому только, что, по причине своей любви к вам, желаю, чтобы спасительное слово достигло вашего боголюбивого слуха и, таким образом, напитало ваши души; но и потому, что мне весьма необходимо, совместно с похвалами в церкви, излагать величие Приснодевы и Богоматери. И как желание, будучи сугубым против обыкновенного, побуждает и склоняет, так и неизбежная необходимость вынуждает; хотя слово не может постигнуть того, что выше всяких слов, подобно тому. как глаз не может пристально взирать на солнце. А поскольку не свойственно говорить о том, что выше слов, то любовь к Богоматери должно освящать по преимуществу песнопениями. Если "честна смерть преподобных" (Пс.115, 6), и "память праведнаго с похвалами" (Притч. 10, 7), то насколько более - память Святейшей святых, чрез Которую - всякое освящение святым, - память Приснодевы и Богоматери, которую (память) нам прилично сотворить с величайшими благохвалениями? Мы ныне празднественно творим святое Успение, или преставление, чрез которое Умаленная на краткое время пред Ангелами, превзошла без сравнения Ангелов и Архангелов, и сущие над ними премирныя Силы, Своей близостию к Богу и от века предначертанными и совершившимися над Нею чудными делами. Ибо ради Нее были предречения богодухновенных пророков, чудотворения, предуказавшие на великое чудо вселенной - Сию Приснодеву и Богоматерь; установления Духа, разнообразно прообразовавшие будущую действительность; обетования о рождении Имеющей родить бессеменно Рождаемого от Бога Отца предвечно... Царь всяческих возжелал таинственной красоты Приснодевы, как предрек Давид, и в Нее вселилась воплотившаяся Сила Всевышнего не чрез мрак и огонь, как Богодухновенному Моисею, и не посредством бури и облаков, как пророку Илии явила Свое присутствие; а непосредственно, без всякой завесы Сила Вышнего осенила всепречистое и девственное чрево. Так несказанно вселилось в Нее и из Нее произошло облеченное плотию Слово Божие, и "на земли явися и с человеки поживе" (Вар. 3, 38), обожив нашу природу и даровав нам, согласно с Божественным апостолом, то "в няже желают Ангели проникнути" (1 Пет. 1, 12), и в этом - чудное прославление и пречестная слава Этой Приснодевы.
А какое слово в состоянии изъяснить то, что было после неизреченного рождения? Ибо, содействовавшая и сострадавшая свыше произведенному чрез Нее истощанию Слова Божия, Она и спрославляется вместе с Ним, по достоянию сопревозносится, прибавляя величия к чудным величиям. Но и по восшествии на Небо Воплотившегося из Нее, Она, по доставленному Ей от Него, превосходящему ум и слово величию, как бы соревновала Ему многообразными подвигами и молитвами, а также попечениями о всем мире, ободрениями проповедников во всех концах земли; и вообще для всех Она была единственной опорой и утешением, всячески содействуя благовестию Евангельскому и, ясно являя Сама на Себе и жизнь исполненную борьбы, и господство над умом и словом. Поэтому, конечно, живоносна и смерть Ее, переводящая в Небесную и бессмертную жизнь; и воспоминание ее есть радостный праздник и всемирное торжество. Руками Сына Ее был принят Богоносный дух Приснодевы; Им же немного спустя, и родственное то тело было переселено в вечную и Небесную обитель. Все это справедливо и вполне приличествовало. В самом деле, многие удостоились от века Божественного благоволения, славы и могущества, как и Давид говорит: "мне же зело честни быша друзи Твои, Боже, зело утвердишася владычествия их. Изочту их, и паче песка умножатся" (Пс. 138, 17, 18). "Многи дщери, - по Соломону, - стяжаша богатство, и многи сотвориша силу" (Притч. 31, 30). Сия же - Пречистая Дева и превознеслась над всеми и всем: Она единая, ставши между Богом и родом человеческим, сотворила Бога Сыном человека, а людей соделала сынами Божиими; Она соделала землю небом и обоготворила род человеческий; Она единая из всех превыше всякаго естества явилась Матерью Бога по естеству, а чрез несказанное рождение стала царицей всякой сущей в мире и премирной твари, и, возвышаясь таким образом над подчиненными Ей чрез Нее Самое, и, делаясь Сама причастницей высшего избрания чрез Божественного Духа, Она является высочайшей из превознесенных и блаженнейшей царицей блаженного рода.

 
Звернення Священного Синоду УПЦ у зв'язку з поширенням коронавірусу COVID-19

18 березня у резиденції Предстоятеля УПЦ на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулося перше у 2020 році засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

ЗВЕРНЕННЯ
Священного Синоду Української Православної Церкви
у зв'язку з поширенням коронавірусу COVID-19

Возлюблені у Христі браття і сестри!
У час несподіваних випробувань, що пов'язані з загрозою епідемії нового інфекційного захворювання, Церква звертається до своєї пастви вічноживими словами Господа нашого Іісуса Христа: «Не бійся, тільки віруй!» (Мк. 5:36). Віра в Бога відрізняє християнина з-поміж інших членів суспільства. Разом з тим, віра проявляє себе саме тоді, коли життєві проблеми і загрози ставлять людину перед фактом, коли потрібно протягнути руку на зустріч Христу, як зробив це потопаючий у морських хвилях святий апостол Петро.
Для людини природньо прагнути бути здоровою, адже саме такою її створив Бог для блаженного життя. Зі Святого Євангелія ми дізнаємося, що Господь зцілив багатьох людей, подарувавши їм фізичне здоров'я. Однак, таке здоров'я не було остаточною метою цих зцілень. Найголовніше — через прийняття дару зцілення, увірувати в Того, Хто є Джерелом життя. Саме тому фізичні недуги, що несуть загрозу смерті, не є наслідком випадкового збігу обставин. Святий апостол Яків пояснює їх причину так: «Вчинений гріх породжує смерть» (Як. 1:15). Тож, хвилюючись як не захворіти від коронавірусної інфекції, суспільство має усвідомити духовні першопричини всього, що трапилось. Бог закликає викорінювати смертоносний гріх, що руйнує людське життя, покаянням. Особливо тепер, у дні Святої Чотиридесятниці, Православна Церква пропонує все необхідне для принесення достойного плоду покаяння, котрий завжди був приємною жертвою в очах Господніх, що відвертала від людства кару Божу.
Сьогодні, перед обличчям інфекційної загрози, християнам слід уникати паніки, бо вона є проявом маловір'я. Натомість, постом і молитвою належить просити у Бога прощення своїх гріхів. За історичним прикладом нашої Церкви, її пастирі нехай ревно підносять свої молитви, неліносно звершуючи в храмах всі належні богослужіння та водосвятні молебні за здоров'я і подолання інфекції з церковним дзвоном та окропленням міст і сіл святою водою. Відповідно до церковної практики в усіх храмах та монастирях під час оголошеного державою карантину належить щодня вдаряти в церковні дзвони, а на святій Літургії підносити особливу молитву та прохання на єктенії. Завдяки таким щирим церковними молитвам Господь неодноразово посилав Свою благодатну допомогу та припиняв смертоносні епідемії в історії нашого народу. Віримо, що і нинішня епідемія спільними посиленими молитвами та трудами буде подолана.
Церква закликає своїх вірних не ігнорувати загальноприйнятих норм гігієни і виконувати рекомендації лікарів. У разі появи ознак, схожих на інфекційне захворювання, слід лишатись вдома, а у випадку погіршення здоров'я — обов'язково звертатись до лікарів. Пастирська опіка хворих в домашніх умовах має надаватись з урахуванням медичних вимог. Настоятелям храмів і монастирів потрібно ретельно стежити, щоб шановані ікони, до яких прикладаються вірні, постійно протирались з дезінфікуючим розчином. Після прийняття вірними Святого Причастя, запивку належить подавати в одноразовому посуді. Також слід з особливою увагою стежити за чистотою храмових приміщень, частіше проводити провітрювання та вологе прибирання.
Беручи до уваги встановлені державою обмеження щодо кількості осіб, які можуть бути присутніми під час звершення богослужіння (станом на сьогодні це 10 осіб), вважається допустимим, у разі потреби, Таїнства Сповіді та Причастя проводити протягом всього дня. У такому разі храм повинен бути постійно відкритим, щоб віряни мали можливість відвідувати його невеликими групами. У разі якщо в храмі присутня більша кількість вірян, ніж це є допустимим, богослужіння може проводитись на церковному подвір'ї під відкритим небом. При цьому, присутні матимуть можливість розташовуватись на такій відстані один до одного, як це передбачено діючими санітарно-епідеміологічними нормами.
Проте, всі зовнішні застереження матимуть сенс лише тоді, коли ми усвідомимо, що воля Бога, Котрий сотворив небо і землю, море і все, що в них (див. Пс. 145:6) полягає в тому, щоб ніхто з віруючих у Нього не загинув, але мав Життя вічне (Ін. 3:16). Нехай надихають всіх нас слова Псалтирі: «Підведу очі мої догори, звідки прийде мені допомога; допомога моя від Господа, що створив небо і землю» (Пс. 120: 1-2). А за словами святого апостола Петра, покажімо у вірі нашій праведність, у праведності розсудливість, у розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя, у благочесті братолюбність, а в братолюбності любов (див. 2 Пет 1:5-7). Тож у вірі та любові, як істинні християни, зустрінемо всі попущені Богом випробування та зі щирою молитвою до нашої небесної Заступниці Пресвятої Богородиці і всіх Святих самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богу віддаймо!

 

church.ua

 
Протоієрей Олександр Вераксін та його трагічна доля

Протоієрей Олександр Вераксін та його трагічна доляНаприкінці 1918 року в Черкасах у руки беруть владу більшовики, встановлюючи свої закони, розпочинаючи численні суди і виносячи багато вироків різним верствам населення. Здебільшого вироки виносились шляхом фальсифікацій, доносів, якими найперше прибирали духовенство, інтелігенцію тощо. У той же самий час по доносу заарештовують настоятеля центрального храму міста Миколаївського собору протоієрея Олександра Вераксіна та законовчителя чоловічої гімназії протоієрея Давида Корсуновського. Першого за наклепом, що він начебто заставляв волосних старост у соборі приносити присягу на вірність директорії, а другого за підкинуті невідомими у приміщення гімназії прокламаціями про повернення монархічного устрою та усунення більшовиків.


Перш ніж перейти до розбору власне подій що сталися наприкінці 1918 у Черкасах, необхідно згадати біографію самих священиків, яка допоможе нам більш повним чином усвідомити чому одним з найперших треба було ліквідувати саме отця Олександра.
Олександр Сергійович Вераксін народився 22 жовтня за старим стилем 1872 року у м.Вітебськ, який тоді входив до Віленської губернії. Там же закінчив семінарію у 1894 р. і деякий час працював вчителем. Одружився на дочці священика Катерині Беляєвій, та 2 березня 1897 архієпископом Віленським і Литовським Ієронімом (Екземплярським) рукопокладений у священика. У шлюбі отця Олександра із м. Катериною народилось троє дітей: Олена, Георгій та Лідія. Перша парафія молодого священика знаходилась у Дисненському повіті Мінської губернії, потім були й інші парафії. Пізніше у 1905 році призначається штатним священиком Березвечського монастиря з облаштуванням при монастирі школи. Що стосується вчительської діяльності, то після рукопокладення у священство отець Олександр ніколи не те що не полишав її, а з кожним роком все більше розвивався сам як педагог і розвивав школи у яких викладав. У 1908 році за свої труди нагороджений пам'ятною Біблією за зразкове виконання обов'язків на посаді вчителя по церковно-парафіяльним школам, наглядачем за якими у своєму повіті він вже на той час рахувався. 14 жовтня 1907 року його кандидатуру вибирають до ІІІ скликання Державної Думи у Петербурзі від фракції правих з збереженням посади наглядача за школами. Все б так можливо і йшло б, якби не трапилась одна пригода, яка змусила перспективного священника разом з сім'єю виїхати з рідних місць аж у Київську губернію. Потім вже у 1918-му, коли отцю Олександру слідчий на одному з перших допитів у Черкасах спробує «пришити» політичну діяльність відповість, що з часу переїзду на службу у Київську губернію ніколи не втручався у партійну і політичну діяльність, завжди стояв осторонь різних політичних процесів які відбувались у Черкасах з моменту початку його служби до затримання.
Отже резолюцією Київського митрополита Флавіана (Городецького) від 21 березня 1913 року прийнятий у клір Київської єпархії, та призначений третім священиком у соборну Миколаївську церкву м.Черкаси та повітовим наглядачем церковно-парафіяльних шкіл. Був представником від духовенства при Черкаському повітовому земському зібранні.

 
Воспоминание о Тайной Вечере и наше новое рождение

Воспоминание о Тайной Вечере и наше новое рождениеСегодня, братие, день, когда Господь впервые на земле совершил Божественную литургию. Литургия с греческого языка означает общее дело, т.е. то дело, которое связывает христиан в единую Церковь. И мы с вами в этот день обращаемся к Богу с молитвой:
«Вечери Твоей тайной днесь, Сыне Божий, причастника мя прими...»

Господь совершил первую литургию втайне. Совершил в Сионской горнице, собрав Своих учеников. В чем же смысл этого действия? Действие, которое Господь, совершив, заповедал нам: «Сие творите в Мое воспоминание» (Лк. 23, 19).
Т.е. память о Христе и осуществляется посредством Божественной литургии. Что произошло в Сионской горнице? Господь собирался принять страдание за человеческий род. За всех людей, которые жили на земле прежде, которые жили в Его время, и за тех, которые будут жить в будущие века, т.е. и за всех нас. Он приносит Свою жизнь за жизнь мира, как говорит евхаристическая молитва. Христос умирает за спасение всего мира. Для того, чтобы исцелить нас от греха, снять с нас то проклятие, которому подвергся человеческий род, отпавший от Бога. И воскресить нас из мертвых, даровав Свое Вечное Царство. Тот хлеб, который Он предлагает ученикам на Тайной вечере, Он называет Телом Своим. И, взяв хлеб, Он помолился над ним, воздев глаза к небу, и, благословив, преломил, и, подавая ученикам, сказал: «Примите и ешьте – это Тело Мое, за вас преломляемое во оставление грехов» (см. Мф. 26, 26).
И затем, взяв чашу и подняв глаза к небу, Он помолился над ней и, давая каждому из учеников, сказал: «Пейте от нее все, это – кровь Моя, за вас изливаемая во оставление грехов» (см. Мф. 26, 27-28).
И затем дал заповедь: «Делайте это в память обо Мне».
И с тех пор в течение двух тысяч лет ежедневно совершается эта Божественная литургия, связывая нас всех в Единое тело Христово. Телом Христовым мы называем тот хлеб, который Господь претворил в Свое истинное и подлинное Тело. Телом Христовым апостол Павел называет Церковь.

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 3 з 415

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні156
mod_vvisit_counterВчора1053
mod_vvisit_counterМісяць6524
mod_vvisit_counterЗа весь час3017263

Зараз онлайн: 6
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ