Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ

Ексклюзивне інтерв'ю Предстоятеля УПЦ про церковні події в Україні

Сьогодні, 14 вересня 2018 року, в ефірі програми «Ранок з Інтером» вийшло ексклюзивне інтерв'ю Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про своє ставлення до останніх церковних подій, пов'язаних з діями Константинопольського Патріархату щодо Української Православної Церкви. Предстоятель закликав народ України не боятися нічого, берегти чистоту Православної віри і жити з Богом.

— Сьогодні нас затягують у формат політичної партії, щоб нами не Христос керував, а — політики. Якби я хотів бути політиком, то одразу б пішов у політики. Хоча в молодості в мене були такі шанси. Я їх відкинув. Одягнувши духовні одежі, я повинен піклуватися про духовне і робити духовне. Ті люди, які вдягли ряси, та активно займаються політикою, вибудовують геополітичні плани, — це просто нечесні люди, які не змогли стати справжніми політиками, а зробили з себе перевертнів, щоб через свій духовний образ притягувати до себе людську увагу. Це — нечесно. Перед Богом цим людям доведеться відповідати за це.
Ми — самостійна Церква, і ми маємо всі атрибути незалежності, які необхідні сьогодні для нормального служіння Богові і народові. У нас є свій Священний Синод, незалежний від будь-кого, у нас є свій Архієрейський Собор, незалежний від будь-кого. Рішення нашого Собору є кінцеві, і ніхто їх не може оспорювати, не може накладати на них вето. У нас є церковний суд УПЦ, який є кінцевою інстанцією. У нас економічна, адміністративна незалежність.
Томос обмежить нашу свободу, яку ми сьогодні маємо. Якщо комусь потрібно, будь ласка. Нам це непотрібно. У нас є незалежність, самостійність, є всі атрибути вільного життя, які потрібні для успішного церковного служіння людям.
Те, що ми маємо з Московським Патріархатом, — це духовні зв'язки, молитовні зв'язки, канонічні зв'язки, культурні зв'язки. Це — нормально, так має бути. Церква не є політична організація, яка сьогодні одного любить, а іншого ненавидить, а завтра — навпаки. Церква всіх любить! Ми любимо росіян, ми любимо американців, ми любимо африканців, ми любимо азіатів. У нас немає ворогів. У нас є неприятелі, які противляться нам, але це не є вороги. Ми за них молимося.

Детальніше... Коментарі (1)

Різдвяний піст: про основні правила та світські свята

28 листопада розпочався Різдвяний піст, який триватиме до 6 січня – Різдва Христового. Про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів календарного року, його суть та правила, а також як у цей період бути з нецерковними святами читайте у матеріалі Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.

Історія «малої» чотиридесятниці

Встановлення Різдвяного посту, так само як й інших багатоденних постів, має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медиодаланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п'ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Саме сорок днів у Святому Письмі завжди передують великим подіям: пости пророків Моїсея та Іллі або сорокаденне утримання від їжі Самого Спасителя Іісуса Христа перед виходом на проповідь. Тобто сам піст підкреслює значимість події, а сорок днів наголошують на особливе приготування до неї.
Так, з XII століття Різдвяний піст в Православній Церкві став «малою» чотиридесятницею, яка поступається лише чотиридесятниці «великій» — посту перед Пасхою. Інша його назва – Филипів піст, або по-народному – Филипівки. Пов'язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святкується пам'ять одного з дванадцяти апостолів Христа – апостола Филипа.

Детальніше... Додати коментар

Заява ВЗЦЗ УПЦ у зв'язку з призначенням Константинопольським Патріархатом екзархів у Київ

Сьогодні, 7 вересня 2018 року, Константинопольський Патріархат офіційно повідомив, що «в рамках підготовки вирішеного надання автокефального устрою Православній Церкві в Україні», призначив архієпископа Памфільського Даниїла зі Сполучених Штатів Америки, а також єпископа Едмонтонського Іларіона з Канади в якості своїх екзархів у Київ.

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, Відділ зовнішніх церковних зв'язків Української Православної Церкви уповноважений заявити, що призначення екзархів є грубим порушенням канонічної території Української Православної Церкви. Дане рішення Константинопольського Патріархату суперечить 2-му правилу Другого Вселенського (Константинопольського) Собору: «не будучи запрошеними, єпископи нехай не переходять за межі своєї області».
Призначення екзархів в Київ відбулося без відома Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, як єдиного канонічного єпископа міста Києва. Відповідальність за можливі негативні наслідки цього діяння лежатиме на Константинопольському Патріархаті.
Текст офіційного повідомлення Константинопольського Патріархату в перекладі з грецької мови подається нижче:

«Повідомляється, що в рамках підготовки до вирішеного надання автокефального статусу Православній Церкві в Україні Вселенський Патріархат призначив як своїх Екзархів у Києві Високопреосвященного архієпископа Памфільського Даниїла з Америки та Преосвященного єпископа Едмонтонського Іларіона з Канади, які обидва служать у цих країнах православним українцям у Вселенському Патріархаті.
У Патріархії, 7 вересня 2018 року
Від Генерального Секретаріату Святого і Священного Синоду»

Пізніше заступник Голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич роз'яснив, що означає призначення Константинопольським патріархатом екзархів у Києві

church.ua

Коментарі (11)

Архієрейське служіння у Красногірському Покровському монастирі

3 березня у Красногірському Покровському монастирі відбулося святкування Козельщанської ікони Божої Матері. Божественну літургію очолив Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній. Разом з ним служили архієпископ Городницький Олександр та вікарний єпископ Золотоніський Іоанн.
Владика Софроній звернувся до присутніх прочан і насельниць святої обителі з повчальним словом, після чого надав усім архіпастирське благословення.

Прес-служба Черкаської єпархії

Додати коментар

Про чудеса за молитвами святих та небезпечну «допомогу» цілителів — блюститель Дальніх печер Києво-Печерської Лаври

Преподобні печерські аскетичним життям і неперервною молитвою досягли святості, наповненості благодаттю Святого Духа. А ця наповненість благодаттю дає можливість дари Святого Духа передавати іншим людям. Це й відрізняє похід людей до храму, до печер від походу до екстрасенса, який, на жаль, найчастіше користується силами, що не мають ніякого відношення до Святого Духа. Архімандрит Даміан (Радзіховський), блюститель Дальніх печер Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври в інтерв'ю Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ розповів про різницю між чудесами за молитвою святих та "допомогою" цілителів.

— Які чудеса за молитвами перед мощами Києво-Печерських преподобних зафіксовано сьогодні?

— Чудеса відбуваються постійно! Не потрібно сприймати чудо, як екстраординарну подію, у примітивному ключі, на кшталт, нічого не було — і ось щось з'явилося.
Чудо для нас — коли люди приходять із молитвою.
Не завжди до Києво-Печерської Лаври приходять воцерковлені люди. Коли трапляється біда, тоді люди відразу згадують про Бога, про святині. Буває, що людина приходить до монастиря — і кардинально змінює своє життя, вперше підходить до Таїнства Сповіді, Причастя. Людина починає вести церковне життя, і Господь, за молитвами преподобних, допомагає їй.
Часто люди, які звертаються в молебнях із проханням про допомогу до преподобних, отримують, наприклад, зцілення від тяжких хвороб. Я знаю особисто таких вірян. Неодноразово я звершував молебні, сповідував, причащав людей, які хотіли змінити своє життя. Так, у однієї людини виникла онкологія, вона сповідалась, причастилась, ми звершили молебень біля мощей преподобних, помазували її миром від мироточивих глав. Потім та людина телефонує і розповідає, що під час контрольної операції на щитовидній залозі лікарі зробили розріз, але не виявили пухлину, яку до того діагностувала МРТ.
Хтось каже, що це випадковість. Особисто я розумію, що це — чудо, яке преподобні явили нам своїм заступництвом.
У печерах завжди чергують послушники, братія монастиря, і люди часто ставлять питання, як потрібно помолитися, як потрібно вклонитися преподобним. Лаврські насельники стараються пояснити, підказати, а якщо, через певні причини, не знають відповіді на певне питання, то радять звернутися до того чи іншого священика.