Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ
Черкаська єпархія запрошує на перегляд фільму «Де ти, Адаме?» про афонський монастир Дохіар

Черкаська єпархія запрошує на перегляд фільму «Де ти, Адаме?» про афонський монастир ДохіарУ кінопрокат на екрани України вперше вийшов фільм «Де ти, Адаме?» про афонський монастир Дохіар. Прем'єра якого у Черкасах відбудеться 19 та 20 вересня!

Сюжет фільму «Де ти, Адаме?» режисера Олександра Запорощенка і продюсера Олександра Пліски розгортається в стародавньому монастирі Дохіар на західному узбережжі гори Афон.
«Образи природи вплітаються в практично безперервну низку праці й молитви, шикуючись у ритмічний взаємозв'язок людини й природи, натякаючи тим самим на рай, за яким ми всі в глибині душі скучили. Але перлиною цього розкішного візантійського ландшафту є все ж самі ченці, чия теплота й самобутність були відображені за прочиненою завісою, яка приховує їхнє повсякденне життя, де у кожного свої радості, свої надії і слабкості», – розповідають про фільм його творці.
Центральною фігурою фільму став архімандрит Григорій (Зуміс), ігумен монастиря, чий багаторічний досвід опіки, за словами авторів, «нагородив його глибоким розумінням душі людської і її прагнення повернутися в стан, властивий людській природі Адама до гріхопадіння».
Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду фільму!
Квитки можна придбати в кінотеатрах MULTIPLEX.

 
Прощена неділя: простити непростиме

Прощена неділя: простити непростимеІнформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує перший випуск із циклу «Великий піст: крок за кроком з отцем Олександром Клименком», присвячений Прощеній неділі.
«Підготуймо себе до героїчних вчинків. Протягом Великого посту, починаючи з цього дня, ми будемо пробувати простити нашим ближнім непростимі речі. Тому що справжнє прощення виникає лише тоді, коли це подвиг, коли це вихід за рамки зони комфорту», — пояснює протоієрей Олександр.

Радості вам у Христі, дорогі брати і сестри! Сьогодні ми розпочинаємо цикл бесід, які будуть присвячені Великому посту.
Ми з вами вже за мить, за мить входження до непізнаного, тому що щоразу, наближаючись до Великого посту, ми дотикаємося до нових себе.
Ми готувалися, переживали. Переживали через різноманітні життєві бурі і скорботи, радості, але підходячи до Великого посту, розумієш: все треба переживати по-новому.
Не даремно Православна Церква нагадує нам саме сьогодні про головний критерій того, чи готові ми вступити в цю область — про прощення.
Навіть у маленькій родині розуміють: прощення не може працювати лише в одну сторону. До прикладу, якщо в родині син або донька бігають постійно просити прощення в батьків. Таке прощення працює в один бік і не приносить користі всій родині. Уявімо собі, коли і тато підійде до своїх дітей, знаючи за собою багато огріхів і у спілкуванні з дітьми, і у стосунках з мамою, зі своїми батьками, визнає свою неправоту.
Такий підхід до власного духовного світу: просити пробачення навіть у найменших — зцементує родину так, що вона відчує себе по-новому, цілісною.
Дитина просить пробачення в тата, мама просить пробачення у чоловіка, тато просить пробачення у дітей. Ми всі — велика сім'я, велика родина. І в Прощенну Неділю Церква закликає нас попросити пробачення у всіх і в кожного.
Якщо ви будете просити пробачення у ближніх, я надіюсь, що стосунки між нами набудуть нормального вигляду.

 
Б Е С Е Д А НА ВСЕБЛАЖЕННОЕ УСПЕНИЕ ПРЕНЕПОРОЧНОЙ ВЛАДЫЧИЦЫ НАШЕЙ БОГОРОДИЦЫ И ПРИСНОДЕВЫ МАРИИ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРИЯ ПАЛАМЫ, АРХИЕПИСКОПА ФЕССАЛОНИКИЙСКОГО

Б Е С Е Д А НА ВСЕБЛАЖЕННОЕ УСПЕНИЕ ПРЕНЕПОРОЧНОЙ ВЛАДЫЧИЦЫ НАШЕЙ БОГОРОДИЦЫ И ПРИСНОДЕВЫ МАРИИ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРИЯ ПАЛАМЫ, АРХИЕПИСКОПА ФЕССАЛОНИКИЙСКОГОНастоящее мое слово к любви вашей вызывается и любовию, и необходимостью. Я говорю не потому только, что, по причине своей любви к вам, желаю, чтобы спасительное слово достигло вашего боголюбивого слуха и, таким образом, напитало ваши души; но и потому, что мне весьма необходимо, совместно с похвалами в церкви, излагать величие Приснодевы и Богоматери. И как желание, будучи сугубым против обыкновенного, побуждает и склоняет, так и неизбежная необходимость вынуждает; хотя слово не может постигнуть того, что выше всяких слов, подобно тому. как глаз не может пристально взирать на солнце. А поскольку не свойственно говорить о том, что выше слов, то любовь к Богоматери должно освящать по преимуществу песнопениями. Если "честна смерть преподобных" (Пс.115, 6), и "память праведнаго с похвалами" (Притч. 10, 7), то насколько более - память Святейшей святых, чрез Которую - всякое освящение святым, - память Приснодевы и Богоматери, которую (память) нам прилично сотворить с величайшими благохвалениями? Мы ныне празднественно творим святое Успение, или преставление, чрез которое Умаленная на краткое время пред Ангелами, превзошла без сравнения Ангелов и Архангелов, и сущие над ними премирныя Силы, Своей близостию к Богу и от века предначертанными и совершившимися над Нею чудными делами. Ибо ради Нее были предречения богодухновенных пророков, чудотворения, предуказавшие на великое чудо вселенной - Сию Приснодеву и Богоматерь; установления Духа, разнообразно прообразовавшие будущую действительность; обетования о рождении Имеющей родить бессеменно Рождаемого от Бога Отца предвечно... Царь всяческих возжелал таинственной красоты Приснодевы, как предрек Давид, и в Нее вселилась воплотившаяся Сила Всевышнего не чрез мрак и огонь, как Богодухновенному Моисею, и не посредством бури и облаков, как пророку Илии явила Свое присутствие; а непосредственно, без всякой завесы Сила Вышнего осенила всепречистое и девственное чрево. Так несказанно вселилось в Нее и из Нее произошло облеченное плотию Слово Божие, и "на земли явися и с человеки поживе" (Вар. 3, 38), обожив нашу природу и даровав нам, согласно с Божественным апостолом, то "в няже желают Ангели проникнути" (1 Пет. 1, 12), и в этом - чудное прославление и пречестная слава Этой Приснодевы.
А какое слово в состоянии изъяснить то, что было после неизреченного рождения? Ибо, содействовавшая и сострадавшая свыше произведенному чрез Нее истощанию Слова Божия, Она и спрославляется вместе с Ним, по достоянию сопревозносится, прибавляя величия к чудным величиям. Но и по восшествии на Небо Воплотившегося из Нее, Она, по доставленному Ей от Него, превосходящему ум и слово величию, как бы соревновала Ему многообразными подвигами и молитвами, а также попечениями о всем мире, ободрениями проповедников во всех концах земли; и вообще для всех Она была единственной опорой и утешением, всячески содействуя благовестию Евангельскому и, ясно являя Сама на Себе и жизнь исполненную борьбы, и господство над умом и словом. Поэтому, конечно, живоносна и смерть Ее, переводящая в Небесную и бессмертную жизнь; и воспоминание ее есть радостный праздник и всемирное торжество. Руками Сына Ее был принят Богоносный дух Приснодевы; Им же немного спустя, и родственное то тело было переселено в вечную и Небесную обитель. Все это справедливо и вполне приличествовало. В самом деле, многие удостоились от века Божественного благоволения, славы и могущества, как и Давид говорит: "мне же зело честни быша друзи Твои, Боже, зело утвердишася владычествия их. Изочту их, и паче песка умножатся" (Пс. 138, 17, 18). "Многи дщери, - по Соломону, - стяжаша богатство, и многи сотвориша силу" (Притч. 31, 30). Сия же - Пречистая Дева и превознеслась над всеми и всем: Она единая, ставши между Богом и родом человеческим, сотворила Бога Сыном человека, а людей соделала сынами Божиими; Она соделала землю небом и обоготворила род человеческий; Она единая из всех превыше всякаго естества явилась Матерью Бога по естеству, а чрез несказанное рождение стала царицей всякой сущей в мире и премирной твари, и, возвышаясь таким образом над подчиненными Ей чрез Нее Самое, и, делаясь Сама причастницей высшего избрания чрез Божественного Духа, Она является высочайшей из превознесенных и блаженнейшей царицей блаженного рода.

 
Високопреосвященніший владика Феодосій відвідав малу батьківщину легендарного богатиря і спортсмена Івана Піддубного

Високопреосвященніший владика Феодосій відвідав малу батьківщину легендарного богатиря і спортсмена Івана Піддубного13 вересня, по завершенні освячення храму святих жінок-мироносиць у селі Привітному, що на Чорнобаївщині, і служіння у ньому першої Божественної літургії, архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій відвідав сусіднє село Красенівка, де народився і виріс легендарний богатир і спортсмен Іван Піддубний: наступного року виповниться 150 років з дня його народження.


Ім'я цієї видатної особистості широко відоме усьому світу. Вся спортивна преса одностайно славила цього богатиря, який за чотири роки, з 1905 по 1909-й, переміг найкращих у світі борців, у тому числі трьох чемпіонів світу, кількох чемпіонів Європи і десятки чемпіонів окремих країн світу. Його називали «чемпіоном чемпіонів» — титулом, яким до нього ніхто не володів.
Іван Піддубний був тривалий час не лише найкращим борцем світу, а й пристрасним пропагандистом чесності у спорті. Почуття заздрощів чи нездорового суперництва було йому незнайоме.
Владика Феодосій з інтересом оглянув музей Івана Піддубного, його експонати, послухав розповідь екскурсовода. Господарі гостинно запросили владику на урочистості, які відбудуться у зв'язку з ювілеєм богатиря.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
Архієпископ Феодосій освятив храм на Чорнобаївщині

Архієпископ Феодосій освятив храм на Чорнобаївщині13 вересня Високопреосвященніший архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій звершив велике освячення храму на честь святих жінок-мироносиць у селі Привітне, що знаходиться у Чоронобаївському районі. Храм розташований у приміщенні колишнього сільського клубу, збудованого тут ще у середині 50-их років минулого століття. Своєї церкви в цьому селі не було, оскільки його формування і розвиток як окремої адміністративно-територіальної одиниці припало на радянську добу. Церковні богослужіння тут звершувалися й раніше, з початку 2000-их років, але саме сьогодні, з повним завершенням ремонтних робіт пристосоване приміщення остаточне набуло церковного вигляду і було освячено уставним чином.


Перед початком владика Феодосій розповив парафіянам про велике значення священнодійств, які звершуються під час освячення, і поздоровив присутніх з тим, що вони є безпосередніми свідками й учасниками радісної події народження храму Божого.
Після освячення Високопреосвященніший владика Феодосій у співслужінні кліриків Чорнобаївського благочиння очолив Божественну літургію, за якою нагородив настоятеля освяченого храму ієрея Олександра Байдака золотим наперсним хрестом: цією церковною нагородою засвідчені заслуги священика в пастирському служінні.
По завершенні літургії владика вручив благословенні Грамоти Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Онуфрія парафіянам, які найбільш активно допомагали святій справі, завдяки чому село Привітне відтепер має освячений храм. Слова щирої вдячності були сказані на адресу керівників місцевого сільського господарства СТОВ «Красенівське», а також голові асоціації фермерів Чорнобаївського району Петру Григоровичу Душейку та іншим добродіям.
Наприкінці владика звернувся до присутніх з проповідницьким словом і надав їм своє архіпастирське благословення.

Слово владики можна переглянути і послухати тут:

https://youtu.be/0l-ShCk8w9k
Зазначимо, що це перший храм у Черкаській єпархії, освячення якого звершив Високопреосвященніший архієпископ Феодосій, призначений на місце спочилого митрополита Софронія.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 4 з 431

Останні коментарі

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні1914
mod_vvisit_counterВчора2758
mod_vvisit_counterМісяць61765
mod_vvisit_counterЗа весь час3464278

Зараз онлайн: 74
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ