Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ
Быть просто приличным человеком. Достаточно ли этого будет на Страшном Суде?

Быть просто приличным человеком. Достаточно ли этого будет на Страшном Суде?Существует несколько богословских видений Страшного Суда, в том числе достаточно популярное мнение: на Страшном Суде у вас спросят, какой вы человек, а не сколько читали молитв и как постились. Как будет проходить Страшный Суд, что станет главным, как Господь будет мерить нашу жизнь и чем мы оправдаемся? Размышляет протоиерей Максим Козлов.

Для того чтобы ответить, что такое Страшный Суд, надо сначала постараться ответить: наше спасение – что это такое? Известны две основные редукции христианского учения о спасении, с которыми святоотеческое богословие не согласно и которым оно не тождественно.
Один взгляд, может быть, нигде не сформулированный в качестве конфессиональной доктрины, но религиозно и психологически очень распространенный: спасение – это то, что зарабатывается. Это то, что можно или заслужить, или, по крайней мере, набрать некоторую совокупность бонусов, баллов, добрых дел, которые можно будет предъявить, сказать: «Я, конечно, грешил, но вот же список, вот хартия, с которой я являюсь, прошу учесть в качестве смягчающего обстоятельства».
Подобное мироощущение было распространено в западном христианстве в эпоху средневековья, но подчас встречается и среди православных верующих в различных формах: «Я ворую, но собор же строю», «Чтобы замолить грех, нужно посетить 40 литургий» и так далее.
Вторая редукция, которую ввели классические протестанты – по-настоящему уверовавший уже спасен, и остальное, в общем, неважно. Потому что если ты отпадешь от веры, этим ты покажешь, что ты не по-настоящему уверовал. Если будешь как-то тяжело грешить, то покажешь, что ты к числу избранных не относишься.
Есть еще и современный взгляд, весьма распространенный в околорелигиозном или парарелигиозном сознании, что все вообще спасутся. Это, пожалуй, господствующая точка зрения, соседствующая с такими штампами, что все религии говорят примерно об одном, что Бог, так или иначе, един для всех религий. В рамках такого миропонимания разговоры о Страшном Суде – это нечто воспитательно-педагогическое. Бог же добрый, он всех любит, как может кого-то не спасти?
Новый Завет куда как более полифоничен. В послании к Римлянам апостол Павел пишет: «человек оправдывается верою, независимо от дел закона» (Рим. 3:28). А в Соборном послании апостола Иакова читаем: «покажи мне веру твою без дел твоих, а я покажу тебе веру мою из дел моих» (Иак. 2:18). Притча о Страшном Суде как раз и говорит о таких ситуациях, когда человек обретает спасение во Христе в вечности через исполнение нравственного закона по отношению к ближнему в земной жизни.

 
Архієрейське служіння на Корсунщині

Архієрейське служіння на КорсунщиніУ Світлий четвер, 2 травня, Високопреосвященніший митрополит Черкаський і Канівський Софроній разом з вікарним Владикою Іоанном звершили архієрейське служіння у Свято-Вознесенському храмі с. Стеблів Корсунь-Шевченківського району.

 

Біля головних воріт храму Владик зустріли насельниці місцевого монастиря на чолі з настоятельницею ігуменією Манефою. Разом з архієреями Божественну літургію служили клірики Корсунь-Шевченківського благочиння. Владика Софроній відзначив багатьох з них священицькими нагородами. А по завершенні літургії були відзначені й найбільш активні парафіяни. 

Відбулася хресна хода довкола храму, після чого Владика Софроній надав усім присутнім своє архіпастирське благословення.

 

Прес-служба Черкаської єпархії

Фото Івана Крися

 
Паника, угрозы, наказание? Как мы искажаем смысл притчи о Страшном Суде


Паника, угрозы, наказание? Как мы искажаем смысл притчи о Страшном СудеКак бы смело и парадоксально это ни звучало, Христос не придет снова, поскольку Он уже «везде сый», во всей вселенной и в истории мира и человека. Христос никогда не уходил из нашей жизни: «и се, Я с вами во все дни до скончания века. Аминь» (Мф. 28:20). Когда-то, в эпилоге о жизни мира станет видимым и воссияет то, что мы сейчас не видим, но оно все же есть – истина и слава Его. Тогда декорации мира и кулисы истории упадут, и жизнь каждого человека будет судиться.

К сожалению, в сознании многих людей глубина этой пророческой притчи о будущем суде искажается до такой степени, что многие находятся в состоянии паники, боятся угроз, осуждений и наказаний. Но Бог не наказывает, человек сам наказывает себя своим выбором и поведением, как намекает Христос: «Я ничего не могу творить Сам от Себя. Как слышу, так и сужу, и суд Мой праведен... (Ин. 5:30).
Христос слушает и принимает наше собственное решение. От нашей собственной позиции зависит Его суждение. Каждый раз, когда мы отклоняем любовь к ближнему, мы отвергаем самого Бога. И поэтому, если мы будем безразличны и не будем любить ближнего, мы будем судимы Сыном Человеческим.
Итак, любовь становится абсолютной и нескончаемой мерой Бога. Это бесспорный критерий Его суждения.
У человека нет другого безопасного пути и способа соединиться с Богом и достигнуть спасения, как только настоящая любовь к ближнему. Неважно, кто наш ближний, важно лишь, как близко мы будем стоять один к другому.
Преподобный Исаак Сирин подчеркивает: «Когда мы достигаем любви, мы достигаем Бога, и наш путь борьбы заканчивается». Христос просит нас «обрести» и «встретить» Его в нашей любви к ближним. Когда человек страдает, вместе с ним сострадает и Бог. Вот почему любовь к страдающему человеку показывает, с помощью осязаемого и ощутимого способа, нашу любовь к Богу.

 
Різдвяний піст: про основні правила та світські свята

28 листопада розпочався Різдвяний піст, який триватиме до 6 січня – Різдва Христового. Про історію встановлення одного з чотирьох багатоденних постів календарного року, його суть та правила, а також як у цей період бути з нецерковними святами читайте у матеріалі Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ.

Історія «малої» чотиридесятниці


Встановлення Різдвяного посту, так само як й інших багатоденних постів, має корені з давніх часів християнства. Перші згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амвросія Медиодаланського, Філастрія, блаженного Августина, датованих четвертим століттям. У п'ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.
Спочатку він тривав всього лиш сім днів (у деяких християн – більше), але в 1166 році Константинопольський патріарх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Різдвяного посту сорок днів. На те була причина: свято Різдва Христового за своїм значенням у справі нашого спасіння не поступається святу Воскресіння Христового, тож шлях підготовки до нього має нести певне символічне значення.
Саме сорок днів у Святому Письмі завжди передують великим подіям: пости пророків Моїсея та Іллі або сорокаденне утримання від їжі Самого Спасителя Іісуса Христа перед виходом на проповідь. Тобто сам піст підкреслює значимість події, а сорок днів наголошують на особливе приготування до неї.
Так, з XII століття Різдвяний піст в Православній Церкві став «малою» чотиридесятницею, яка поступається лише чотиридесятниці «великій» — посту перед Пасхою. Інша його назва – Филипів піст, або по-народному – Филипівки. Пов'язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святкується пам'ять одного з дванадцяти апостолів Христа – апостола Филипа.

 
Привітали з Великоднем українських воїнів

Привітали з Великоднем українських воїнівВеликдень – свято особливо шановане та величне. Воно є символом перемоги добра над злом, світла над пітьмою, віри над безнадією. Мабуть, тому в ці дні більшості людей хочеться бути добрішими, милосерднішими, благороднішими один до одного. "Христос Воскрес", – лунає сьогодні й в Україні та у різних країнах світу, де є наші вірні, які своєю думкою линуть до батьківського дому, щоб розділити пасхальну радість.


Привітання: "Христос Воскрес" по-особливому звучить у окопах і бліндажах, польових госпіталях серед героїв-воїнів, які стоять на захисті нашої Батьківщини. Аби захисники України теж відчули свято, після свякового богослужіння архмандрит Лукіан, настоятель церкви Святого Воскресіння, що в с. Безпальче Драбівського району, разом з активістами – волонтерами Олексієм Лісовим, Галиною Лісовою та Володимиром Жгутом власними автівками повезли частинку рідного дому тим, кому зараз не солодко, тим, хто ночує в окопах.
Цьогоріч було трохи важче зібрати гуманітарну допомогу – люди замучилися цією війною. 5 років – то є багато...Але український народ завжди відзначався щедрістю і добротою. Першими відгукнулися на збір вантажу учні та колектив Драбівського навчально – виховного комплексу «Загальноосвітня школа І – ІІІ ст. ім. С.В.Васильченка – гімназія» , жителі сіл Безпальче, Левченки, Тополі, Жорнокльови Драбівського району, Богдани, Броварки, Каленики, хуторів Малинівщина та Ковтунівка Золотоніського району. Несли до церкви хто що міг – консервацію, овочі, макарони, олію, пасочки, крашанки, цукерки, гроші, на які потім були куплені миючі засоби та ліки.
– Зустріли радісно, – розповідає батюшка. – Хлопці дуже дякують за допомогу та за пасхальні смаколики! Кажуть, що частинка рідної землі приїхала до них і це дуже приємно.
Особливу увагу приділив архімандрит Лукіан особистому спілкуванню з бійцями, які підходили до нього зі своїми запитаннями і потребами. « – Я бачу, як потрібно це спілкування бійцям, яким намагаюся передати тепло рідного дому, щирість дружнього слова і хоча б краплину Божої благодаті, адже в умовах небезпеки, яка існує там, на передовій, кожен починає більше думати про Бога і частіше звертатися до Нього».
Час промайнув швидко. Пора вертатися додому. Як завжди, на зворотньому шляху відвідали Святогірську Свято-Успенську лавру - старовинний монастир, розташований на території Донецької області, у місті Святогірськ, а також Свято-Вознесенський кафедральний собор, де знаходиться Піщанська ікона Божої Матері  одна з найбільш унікальних і шанованих святинь України, що відома далеко за її межами.

 

Світлана Жердецька, власний кор.

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 4 з 399

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні248
mod_vvisit_counterВчора696
mod_vvisit_counterМісяць17434
mod_vvisit_counterЗа весь час2560866

Зараз онлайн: 8
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ