|
Соборне богослужіння напередодні дня пам'яті преподобномученика Макарія |
|
 19 вересня у Михайлівському кафедральному соборі відбулося всенічне бдіння напередодні святкування пам'яті небесного покровителя землі Черкаської – преподобномученика Макарія, Переяславського і Канівського чудотворця. Разом з Високопреосвященнішим архієпископом Черкаським і Канівським Феодосієм служили Високопреосвященніший Олександр, архієпископ Городницький, а також Високопреосвященніший Даміан, архієпископ Фастівский, намісник Введенського монастиря Києва, який очолив літію.
Було звершене читання соборного акафісту преподобномученику Макарію перед ракою з його нетлінними чудотворними мощами.
Архієреям спів служили священики Черкаської єпархії.
20 вересня у Михайлівському храмі відбудеться соборне святкове богослужіння на честь небесного покровителя Черкащини.
Прес-служба Черкаської єпархії
|
|
ЗАПИТУЙТЕ - ВІДПОВІДАЄМО. Рубрику веде протодиякон Іоанн Поліщук, Черкаська єпархія |
|
Христос воскресе!
Чи могли б Ви поділитися досвідом спілкування з старообрядцями? Розповісти хто вони, як до них правильно ставитися, як спілкуватися. Це питання дуже болюче для тих, чиї рідні подаються в цей розкол. Особисто та заочно знаю декілька людей, які пішли туди через осудження наших священників, Патріарха і т.д. Думаю, варто звернути увагу і прояснити це питання, може, це вбереже колись когось від необдуманих кроків...
(Як відомо, один зі старообрядців - Микола, поширює містом рекламу "біометрія-чіп-ад", "666" та ін. на бордах, зупинках.)
P.S. Так, є твори "Розыск о раскольнической брынской вере" святого Димитрия Ростовского та інших; велика робота проведена щодо розколу професором Миколою Івановичем Суботіним. Та, на превеликий жаль, часто ознайомлюватися з великим об'ємом інформації мало хто береться і піддаються на пропаганду і наклеп на Церкву Христову...
P.P.S. Все-таки, надіючись на певний зворотній зв'язок, спитаю - чи можна було б з кимось з нашої єпархії поспілкуватися особисто, хто хоч трохи сильний в цій темі (та й в інших церковних питаннях)? Спаси, Господи!
ВІДПОВІДЬ:
Воістину воскрес!
Що стосується старообрядців, то це відоме питання розколу зпровоковане найперше невіглаством тодішніх сучасників і недорозуміннями у таких речах, у яких легко було порозумітися. Я більше ніж впевнений, аби тодішній цар Олексій Михайлович дав право Церкві самій розібратися з цим питанням, то попрозуміння знайшлося б швидше. Що стосується переслідувань їх, то вони почались вже тоді, як патріарх Никон був поза керівництвом церквою. Саме відбулось спочатку осудження старообрядництва як єресі, а вже потім собор вибрав патріархом Іоасафа ІІ-го. За свої 5 років патріашества він не зміг справитись із цією проблемою, а його наступник престарілий патріарх Питирим взагалі правив Церквою тільки десять місяців. Фактично керував уже не патріарх, а митрополит Іоаким, який став наступним патріархом і якого цікавили зовсім інші речі. Що ж стосується самих старообрядців, то вони почали дуже швидко дробитися на різні течії: Білокриницьке согласіє, поповці, безпоповці, біглопоповці і т.д. Основними місцями їх перебування стали далекі від столиць Москви і згодом Санкт-Петербургу місця. За уралом були засновані Керженські скити, общини у Австрії, Румунії, Прибалтиці. Чернігівська і Брянська області у місцевості Стародуб'я із центром у Новозибкові і як не дивно у Черкасах. Тут було аж два старообрядчеських монастирі. Жіночий, Покровський, знаходився у районі вантажного порту по вулиці Вербовецького, а інший чоловічий у Змагайлівці між Черкасами і Червоною Слободою зараз це місце затоплене водосховищем. Обидва монастирі ліквідовані у 20-их рр. ХХ ст. Що ж стосується спроб помирити православних із старообрядцями на Черкащині, то у кінці ХІХ на почтаку ХХ ст. настоятелем Черкаського Миколаївського собору протоієреєм Яковом Кудревичем, який поклав багато сил і енергії на цьому порищі було відкрито єдиновірчеський храм, а одного з активних членів общини Филипа Петрика поставлено священиком на цю парафію. Поки був живий отець Яків і проводився стабільний діалог старообрядці переходили у єдиновірство, що дозволяло їм увійти назад у лоно Церкви, але при цьому залишити богослужіння по дониконіанським книгам. Єдиновірство є і зараз, але тоді у Черкасах з смертю ініціатора і місіонера протоієрея Якова Кудревича цей рух припинився. Уже в 1908-09 рр. при об'їзді єпархії одним із вікаріїв Київської єпархії єпископом Уманським Феодосієм (Олтаржевським) останній рапортує митрополиту, що єдиновірчеська парафія стоїть пусткою і храм у крайнє занедбаному становищі, на що митрооплит Флавіан дав резолюцію про закриття цієї парафії. Що ж стосується теперішніх старообрядців, то вони також частково у єдиновірстві, а частково по основним угрупуванням: Білокриницька, митрополит якої знаходиться у Москві, ще одна течія на чолі із митрополитом у Новозибкові, є безпоповці та інші в тій чи іншій кількості. Черкаси ж перестали бути такою їх опорою, якою вони були до революції. Нажаль до теперішнніх старообрядців часто примикають маргінали яким зовсім не валиві базові питання цього розділення, а шукання самореалізації у зручному середовищі.
Що стосується банерів, які ми сьогодні бачимо то передапокаліптичний настрій це одна з основних їхніх ознак була у всі часи починаючи від самого моменту розколу, коли патріраха Никона було проголошено антихристом.
На даний час єпархія не володіє даними де і як вони збираються і яка їх кількість. Зокрема є два клірики нашої єпархії, які у різний час незалежно один від одного на протязі останніх десяти років, залишили Православну Церкву і подались шукати щастя до старообрядців мотивуючи свій вчинок «ревністю по Бозі» і начебто «відступлення нас від Істини».
Що ж стосується останніх Ваших абзаців, то було б добре якби навіть Ви зайнялись цією місіонерською справою зробивши короткий нарис по зазначених Вами джерелах з історією старообрядництва і прислали на зазначений емейл.
|
|
|
КОРОНАВІРУС і СТРАХ БОЖИЙ: ПЕРЕД ВИБОРОМ. Слово Високопреосвященнішого Софронія, Митрополита Черкаського і Канівського |
|
 От вже тривалий час світом вирує небезпечна вірусна інфекція. Наука, яка завжди заявляла про те, що їй все або майже все зрозуміло, до сьогодні не може знайти противірусний засіб, щоби протидіяти подальшому розповсюдженню зарази. Вчені хіміки і біологи лиш безсило розводять руками. Не відома сама дія цієї інфекції, а тому напрошується логічний висновок: необхідно не її лікувати, а з'ясувати причину, яка її породила. Ця причина, за моїми міркуваннями, знаходиться у нас самих. Віримо ми чи ні, визнаємо чи ні, але знайте що Бог втомився від морального стану не якоїсь однієї країни, а всього людства. Світ загруз у болоті пороків та розпусти, чому одним із яскравих прикладів є естрада. Що ми там бачимо і якої моралі вони намагаються нас навчити своєю творчістю? Тільки спокуса і розбещення всіма мислимими й немислимими способами. Якщо взяти дні Великого посту, який вже наближається до свого завершення – а я буду торкатись своєї православної держави, у якій більш ніж тисячу років пропагуються вічні моральні основи людей – за невеликий період незалежності України у нас зовсім загубилися сором і совість, на місце яких поставили вседозволеність. Зверніть увагу на згадані естрадні виступи артистів. Те що є беззаперечним гріхом і суворо заборонено з точки зору Біблії і християнства, показують і пропагують як норму життя. Наркоманія, пияцтво, тотальна розпуста стали немов би нормою – і дивно те, що наша молодь все це вбирає у себе неначе губка, зовсім не задумуючись про наслідки як для себе, так і своїх нащадків. Безвідповідальність і вседозволеність намагаються зробити нормою життя сьогодні, а тих, хто піднімає свій голос проти нагадуючи про Божі заповіді, всіляким образом піднімають на сміх і шельмують через ЗМІ та інтернет. А все це тому, що наші можновладці бездумно і безвідповідально за майбутнє України беруть за приклад розпусні закони західної Європи та далекої Америки. Християнам вже мало не відкрито кажуть, що вони не мають права виховувати своїх дітей за християнськими законами і нормами моралі, не мають права наказувати їх за аморальні вчинки, а значить, що не мають права слухати Христа і творити Його волю за Його заповідями, а повинні жити так само безвідповідально, як сіра маса більшості.
Коронавірус почав масово вирувати, забираючи тисячі життів європейців, саме у період Великого посту. Людина у своїй більшості зробила свій вільний вибір, нажаль у бік відступу від Бога. Оскільки ж наша країна вже не одне століття Православна і якщо ми добровільно відрікаючись від Божих законів вибираємо широкий шлях більшості, то вірус неодмінно мав прийти і вже прийшов до нас, примусивши наших керівників видати постанови, які б обмежували скупчення людей. В разі ж їх порушення приймаються відповідні санкції про штрафи та навіть обмеження свободи. Чи можливо це добре для них, але що це для вірусу? Обмеження, штрафи, маски, рукавички – це засоби для нашого заспокоєння, які аж ніяк не можуть вплинути на волю Великого Бога щодо подій, які трапились у світі не без Його волі.
|
|
Архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій взяв участь в урочистостях Кіровоградської єпархії |
|
 17 вересня, в день пам´яті свт. Іоасафа Білгородського та св. блаж. Даниїла Єлисаветградського, в Кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці м.Кіровоград була звершена Божественна літургія. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, святкове богослужіння очолив Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.
Його Високопреосвященству співслужили митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, архієпископ Черкаський і Канівський Феодосій, священнослужителі з інших єпархій та духовенство Кіровоградської єпархії.
У цей день відбулися святкування з нагоди Дня тезоіменитства Високопреосвященнійшого Іоасафа митрополита Кіровоградського і Новомиргородського.
На Літургії після Євангелія з архіпастирським словом до віруючих звернувся митрополит Антоній.
По завершенні богослужіння митрополит Антоній привітав керуючого Кіровоградською єпархією з Днем тезоіменитства і передав вітання від Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія. В свою чергу владика Іоасаф подякував архієреям за привітання та радість спільної молитви.
Прес-служба Черкаської єпархії
|
|
