Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ
ДАР УСПЕНИЯ. Можно ли заразиться дружелюбием к смерти

ДАР УСПЕНИЯ. Можно ли заразиться дружелюбием к смертиМирный, красивый сон – как еще можно описать отношение к смерти христианина, можно ли воспитать в себе дружелюбие к кончине и как можно праздновать то, что Богородица умерла – об этом в своем видеоблоге размышляет архимандрит Савва (Мажуко).

Перед тем, как навестить вечный город (я говорю о Риме), я, как прилежный ученик, раздобыл книги об этом городе и, конечно же, прочел замечательную работу Генри Мортона, великого английского путешественника, «Прогулки по вечному городу». Это блестящий стилист, у него есть книги о разных странах – об Ирландии, о путешествиях в разных городах. Его отличает от других путешественников удивительная чуткость к слову и замечательная неспешная наблюдательность философа, что, согласитесь, для писателя не просто украшение, но еще и роскошь, которую мы наблюдаем в последнее время очень редко.
Генри Мортон был христианином, и он очень дорожил своей верой, конечно, нигде ее не выпячивая, это был человек очень деликатный, при этом он обладал удивительной чуткостью ко всему прекрасному. Например, он говорит о том, как он навещал могилы английских поэтов, которые похоронены на протестантском кладбище возле пирамиды в Риме, цитирует их стихи, это замечательно, это прекрасно – и тут наблюдает кустики лаванды, кошек римских.
Но для нас важно то, как его эстетические переживания сочетаются и, самое главное, не противоречат его вере. И как это помогает ему переживать те евангельские тайны, к которым он как христианин, конечно же, приобщен.
Один из моментов этой книги, мой один из самых любимых моментов – это описание путешествия в катакомбы, римские катакомбы, которые были случайно обнаружены в конце XVI века обычным земледельцем. Сейчас каждый путешественник может навестить эти удивительные места, где похоронены христиане. Есть разные версии о том, молились ли там эти первые христиане, была ли это штаб-квартира общества христианского.

 
Владика Софроній відвідав Корсунське благочиння

Владика Софроній відвідав Корсунське благочинняВідбулися митрополичі відвідини Владики Софронія Корсунського благочиння. Митрполит Черкаський і Канівський очолив Божественну літургію та хресну ходу з нагоди престольного свята Нерукотворного образу Спасу. Разом з Владикою служили клірики Корсунь-Шевченківського благочиння на чолі із протоієреєм Іваном Налапком, гості з інших благочинь.
По завершенні Владика звернувся до присутніх вірян зі словом настанови та надав усім своє архіпастирське благословення.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
Черкаська священицька родина Марковських

Черкаська священицька родина МарковськихУ Православній Церкві на теренах Російської імперії досить довго діяв та і часто-густо досі діє принцип спадковості священицького служіння від покоління до покоління. Досить довгий час це було прописано навіть державними законами. З тих пір по усім тогочасним губерніям кліровим відомостям парафіяльних і соборних храмів різних міст, містечок і сіл фігурують схожі прізвища. Окрім розповсюджених Успенських, Преображенських, Воскресенських, та інших етимологічно зв'язаних із святами фігурують і інші, зокрема Лінчевські, Лебединцеви, Марковські, Кудревичі, Кудрицькі, та інші. Відомі випадки навіть зміни прізвищ, якщо хтось наважувався із свого суспільного прошарку перейти у духовне відомство, яскравий приклад чому відомий Київський священик, настоятель Софійського собору протоієрей Іоанн Леванда, який до вступу у семінарію носив прізвище Сікачка.

Чим саме священицька династія Марковських була відома у Черкасах? Ключове слово саме була, адже тепер ніхто мабуть не пам'ятає братів протоієреїв Петра та Іоанна Марковських. Отець Іоанн з дитинства мав слабке здоров'я і в своєму служінні не зміг настільки яскраво себе проявити як його старший брат Петро. Саме стараннями отця Петра у Черкасах відбувся ряд позитивних змін у церковному житті, зокрема була збудована кам'яна Троїцька церква у 1863 році, де керував парафією отець Петро перед Черкаським собором. До цього він уже служив у Миколаївському соборі, але другим священиком добре зарекомендувавши себе як достойного і сумлінного пастиря.
У родині Марковських було четверо дітей старший брат Адам, який заняв батьківську парафію у Білозір'ї і прослужив на ній рівно сорок років, потім 5 жовтня 1812 року народився Петро, потім молодший Василь і наймолодший брат Іван.
Дитинство малих Марковських було важким, адже у 1825 році помирає голова сімейства Білозірський священик Леонтій Марковський. Чи то до батька, чи вже після, достименно невідомо помирає брат Василь який на той час був учнем Черкаського духовного училища. Всі діти Білозірського священика отця Леонтія пройшли перше навчання у цьому навчальному закладі. Черкаське духовне училище знаходилось у центрі міста неподалік соборної церкви, яка до 1864 року була дерев'яною і стояла на місці теперішнього Черкаського представництва НБУ на розі вулиць Хрещатика і Байди-Вишневецького. Потім, коли збудували кам'яний собор, то він постав трохи у іншому місці, там де тепер проходить вулиця Лазарєва і Вівтарем виходив на тротуар де нині тераса кафе «Чашка». На місці ж старого собору збудовано новий корпус училища із домовим храмом на честь апостола Іоанна Богослова, але нажаль училище, як і новий собор до сьогоднішнього дня дожили тільки на старих листівках і фото.

 
Про захоплення храмів УПЦ, томос, очікування від влади та Пасху Христову — велике інтерв'ю митрополита Антонія

Про захоплення храмів УПЦ, томос, очікування від влади та Пасху Христову — велике інтерв'ю митрополита АнтоніяТільки протягом квітня до Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях надійшло більше 25 скарг від громад УПЦ щодо утисків і захоплення храмів прихильниками «ПЦУ», причому між першим і другим туром Президентських виборів Рівненщину охопила «хвиля рейдерства». Водночас Конституційний суд відкрив провадження у справі щодо перейменування релігійних організацій. Про це, а також про те, ким і чому відбувається захоплення храмів УПЦ; чи вживає якихось дій Церква, аби зупинити міжконфесійні конфлікти, та яких саме; про незаконність Закону про перейменування і необхідність відкликання томосу та про те, чи може змінитися ситуація в церковній сфері, якщо зміниться Президент — в ексклюзивному інтерв'ю Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільского і Броварського Антонія для Realist, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

— Сколько храмов УПЦ перешли в новосозданную «ПЦУ»? Какова ситуация с Киев-Печерской и Почаевской Лаврами?

— Согласно нашей статистике, из Украинской Православной Церкви в созданную Константинополем организацию перешли 68 религиозных общин, еще 78 храмов захвачены насильственным путем. Свято-Успенская Киево-Печерская и Свято-Успенская Почаевская Лавры остаются в нашей Церкви. По закону, все строения исторического значения принадлежат государству, а мы ими пользуемся. Нельзя исключать, что государство в лице Министерства культуры захочет разорвать договора о пользовании.

— Как Минкульт реагирует на Ваш отказ переименовываться, ведь по новому закону уже заканчивается срок для этого?

— Срок истекает 26 апреля — символично, что в этом году это совпадает со Страстной пятницей. Минкульт разослал нашим епархиям, монастырям и синодальным учреждениям официальное напоминание об этом. Представители Минкультуры заявляют, что, если мы не поменяем свое название, это сделают за нас. Менять название мы не собираемся и свое право защищаем в судах. Это требование нарушает все всевозможные национальные законы и европейские конвенции. Но мы не очень по этому поводу переживаем. Наша Церковь уже жила без регистрации после революции 1917 года до Второй мировой войны. Притеснения, гонения — как бы странно это не звучало, были естественными для христиан с самого зарождения христианства. Испытания нам посылаются, чтобы становиться мужественнее. И мы выстоим! Сила Божья сильнее любого властителя мира сего. Как гласит пословица: в браке Церкви с государством вдовой всегда остается Церковь. Чего таким образом добивается власть? Хочет загнать наших прихожан в подвалы молиться? Это разве европейский путь?

 
Черкасці вклонилися чудотворному образу

Черкасці вклонилися чудотворному образуУ день святкування Нерукотворного образу Христового своє престольне свято відзначає і Черкаський храм на честь ікони "Чорнобильський Спас". Як повідомлялось на сторінці "Фотолітопису Черкаської єпархіїї УПЦ" у соцмережі фейсбук, 23 серпня у Черкаси була привезена чудотворна ікона Чорнобильський Спас з Іллінського храму м.Чорнобиль. Щодня віряни мали змогу прикластись до святині з восьмої ранку до третьої години дня. У саме престольне свято Божественну Літургію очолив благочинний Черкаського округу протоієрей Сергій Чумак, разом із настоятелем храму протоієреєм Віктором Лизогубом та священником з с.Хутори Черкаського району протоієреєм Олегом Капітоновим. Після читання Євангелія була сказана проповідь, а після богослужіння звершено хресну ходу навколо храму з обнесенням чудотворного образу. Закінчилась хресна хода у храмі виголошенням уставних многоліть та привітанням від отця-благочинного парафіянам та гостям у цей святковий день. По завершенні торжеств для парафіян та паломників просто неба у соборному парку було влаштовано святкову трапезу, а біля храму звершено нагородження пам'ятними медалями "Чорнобильський Спас" ліквідаторів та благодійників храму.

Прес-служба Черкаської єпархїї

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 2 з 407

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні228
mod_vvisit_counterВчора1090
mod_vvisit_counterМісяць18718
mod_vvisit_counterЗа весь час2696318

Зараз онлайн: 8
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ