Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Офіційний сайт Черкаської Єпархії УПЦ
Христос не тащит за шиворот

Христос не тащит за шиворотДовольно часто люди начинают по-своему толковать Новый Завет, другие книги Священного Писания. Наверно, это естественно – во всём сомневаться и искать свои объяснения написанному в этих книгах. Но ведь дело в том, что часто мы просто в силу своего несовершенства не можем дотянуться до истинного смысла этих книг. И тут есть простое решение проблемы – обратиться к толкованиям святых отцов или — если мы считаем их толкования не соответствующими нашему высокому мнению о себе — к более современным богословам: их труды, письма, дневники сейчас вполне доступны каждому. Я уверена, что практически на все вопросы сейчас можно найти ответы.
Но нет, мы пускаемся в дилетантские (а порой и глупые) рассуждения, делая абсурдные выводы, ну никак не соответствующие написанному. Уже несколько раз я порывалась написать по поводу таких рассуждений, но мне казалось, что это, вероятно, единичное такое мнение. Нет, через некоторое время снова читаю подобную самодеятельность.

Итак, по поводу статьи «Религия спасительного рабства».
Автор пишет: «Так вот, в христианстве просто невозможна свобода в философском смысле этого слова». И далее: «Получается, сама по себе свобода – это страшный враг христианской религии: ведь Христос велит идти узким и тернистым путем, который по определению не предполагает возможности свернуть».
Помилуйте! Где же здесь нарушение свободы человека? Христос велит? Да. Но Он же не тащит вас за шиворот на этот узкий и тернистый путь. Он даёт вам свободу выбора: идти или не идти этим узким и тернистым путём. Вы можете им не идти, а выбрать широкий путь. Вот в чём свобода. Да, Христос учит: делайте так и не делайте вот так. Учит! Но уж поступаете вы по своей свободной воле. Конечно, если уж вы пошли этим путём, то возможности свернуть не предполагается. Хотя некоторые ведь сворачивают: уходят из священства, покидают монастыри, т.е. делают свой свободный выбор. И заметьте, небеса над ними не разверзаются. Они продолжают жить дальше по своей свободной воле. Воздаяние за это? Это уже не наше дело. Бог сам решит, потому что он знает, по какой причине человек это сделал. И вполне возможно, именно Бог этого человека и оправдает, а не мы с вами.

 
Президент України відзначив священика Черкаської єпархії за активну волонтерську діяльність і допомогу українським воїнам у зоні АТО

Президент України відзначив священика Черкаської єпархії за активну волонтерську діяльність і допомогу українським воїнам у зоні АТОУ Стефанівському храмі міста Городище відбулося урочисте нагородження його настоятеля протоієрея Богдана Жигала, який відзначився своїми заслугами як волонтер.

Голова Городищенської райдержадміністрації Олексій Лавріненко урочисто вручив отцю Богдану високу відзнаку Президента України. У своєму слові очільник району зауважив, що ця нагорода є заслугою не лише настоятеля, а усіх прихожан, адже вони збирають кошти на допомогу військовослужбовцям в зоні АТО, ліки, продукти та всі необхідні речі. Також під його керівництвом надається допомога не лише учасникам АТО, а й родинам українських воїнів, внутрішньо переміщеним особам та сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Постійно надається матеріальна допомогу в зону АТО Городищенському військовому комісаріату, Державному прикордонному загону 23 ЗМО, військовим частинам 80, 56, 72, 95, спілці воїнів АТО Черкащини. За таку значну допомогу батальйон Луганськ-1 вручив подяку Богдану Жигалу.
Дбанням церковної громади на чолі з отцем Богданом забезпечено військовослужбовців автомобілем, комп'ютерною технікою, насосами, електростанціями, електропилами, будівельними матеріалами для бліндажів, приборами нічного бачення, раціями, запчастинами та паливом до автомобілів, продуктами харчування, військовим обмундируванням, бронежилетами, одягом, взуттям, речами першої необхідності. Надає матеріальну допомогу на лікування та реабілітацію учасникам АТО.

Прес-служба Черкаської єпархії
та офіційний сайт Городищенської РДА

 
Чёрный монашеский юмор

Чёрный монашеский юморЧто делать в Церкви молодому человеку, который весел и умеет шутить? Измениться, перестать быть собой или надеть маску серьёзности, снимая её лишь изредка и то за церковной оградой. Ни то, ни другое! — уверен главный редактор «Отрока». В православии всяким характерам есть место, и самые разные натуры прекрасно уживаются. И даже суровые монахи, как оказывается, ещё те шутники...


«Такое кино каждый день вижу»

В жизни человеческой всему своё время. Как в замечательной пословице: делу — время, потехе — час, и есть время плакать, и время смеяться; время сетовать, и время плясать (Ек. 3, 4). Так и у человека, уверовавшего во Христа и живущего церковной жизнью, по-моему, не бывает проблем с тем, чтобы сохранять баланс в отношении смеха, юмора, весёлости и тому подобного.
Понятное дело, что когда мы говорим с Богом, это требует максимального сосредоточения, и в такой момент, как поётся в Херувимской, «всякое житейское отложим попечение». Но кроме исполнения молитвенного правила — того, что для христианина незыблемо и постоянно: утренних и вечерних молитв, праздничных, воскресных богослужений — человек живёт разносторонней жизнью и общается с самыми разными людьми. И в этом общении одно из важных мест занимает юмор.

 
Шлях довжиною в чверть століття. Стислий нарис історії Черкаської єпархії

Шлях довжиною в чверть століття. Стислий нарис історії Черкаської єпархіїЦього місяця Черкасько-Канівська єпархія відсвяткувала свій 25-річний ювілей. Зараз Черкаська єпархія – це велика кількість відроджених парафій, чоловічі, та жіночі обителі, а 25 років тому випалена атеїзмом земля, де на всю область було 56 парафій, а в областному центрі не лишилось жодного типового храму. Стільки ж само часу минає і архіпастирського шляху митрополита Черкаського і Канівського Софронія, який зумів своєю енергією, запалом і ревністю по славі Божій насадити і вирощувати виноградник Христовий знищений диявольськими слугами. І користуючись нагодою, хочеться підбити деякі підсумки з життя рідної єпархії.


Початок


9 серпня 1992 року у Пантелеймонівському скиту, що у Феофанії святительськими руками Блаженнішого Володимира та архіпастирів Української Православної Церкви архімандрит Софроній став єпископом Черкаським і Канівським. Дещо раніше була утворена і сама єпархія, якою по сумісництву опікувався архієпископ Вінницький Макарій.
Шлях владики Софронія на Черкащині розпочався далекого 1979 року, коли він був висланий КДБ-істами із стін Московської Духовної Академії у глухе село Старий Коврай на межі Черкаської і Полтавської областей. Дещо пізніше владика, а тоді ігумен Софроній переведений у єдиний Різдво-Богородичний храм Черкас де і прослужив до свого чергового пеерводу у Городище, а звідти у Бориспіль.
У Борисполі отець Софроній розпочав своє перше масштабне будівництво зведенням Покровського собору.

 
Владика Софроній прибув до Чигиринського Свято-Троїцького монастиря

Владика Софроній прибув до Чигиринського Свято-Троїцького монастиря7 грудня, у день пам'яті святої великомучениці Катерини, Його Високопресвященство митрополит Софроній звершив архіпастирський візит до Троїцького Чигиринського жіночого монастиря з нагоди дня Ангела настоятельниці цієї обителі.

Зранку на паперті храму на честь святого апостола Варфоломія Владику зустрічали секретар Черкаської єпархії протоієрей Василій Вознюк, отці благочинні Черкаський протоієрей Сергій Чумак та Чигиринський протоієрей Анатолій Прикотенко, старший священик обителі архімандрит Стефан (Калашник) та монастирське духовенство. Матінка ігуменя із сестрами вручили владиці букет та запашний коровай. Розділити радість свята прибули паломники не тільки із Черкащини, а й інших областей.
Під час Божественної Літургії були піднесені особливі прохання за тезоімениту настоятельницю. Після Євангельського читання із словом повчання до прихожан та гостей звернувся митрополит Софроній. У своєму слові Владика закликав кожному християнину рівнятися на подвиг святої великомучениці Катерини та інших святих, читаючи, та вивчаючи їхні житія і підносячи до них свої молитви.
Після відпусту Літургії були виголошені уставні многоліття, а Владика Софроній привітав ігуменю Катерину великою просфорою, побажав бути завжди прикладом для сестер наслідуючи приклад благочестивого життя преподобномучениці Рафаїли та інших черниць, які подвизались у цій обителі.
По закінченні богослужіння усі присутні були запрошені на монастирську трапезу, після якої Владика Софроній відвідав новозбудований Троїцький храм міста Чигирина, де оглянув храмову споруду та мав робочу зустріч із причтом храму.
Декілька днів тому Свята Церква вшановувала Пресвяту Богородицю, згадуючи Її Введення у храм Господній. Напередодні та у сам день свята Владика Софроній разом із соборним духовенством звершили уставні богослужіння.

Протодиякон Іоанн Поліщук

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Сторінка 2 з 368

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні7
mod_vvisit_counterВчора1957
mod_vvisit_counterМісяць37543
mod_vvisit_counterЗа весь час1778818

Зараз онлайн: 29
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ