Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Голова Черкаської обласної ради розповів про свою віру
06.02.2017 09:22

Голова Черкаської обласної ради розповів про свою віруГолова Черкаської обласної ради Олександр Вельбівець під час п'ятничної сесії заявив, що ймовірніше відмовиться від посади, ніж зрадить своїй вірі. На цьому він наголосив, відповідаючи на запитання депутата від ВО «Свобода» Володимира Зуєнка, чому він підтримує Українську православну церкву (Московського патріархату).

– Як посадова особа я не надаю жодної переваги якійсь конфесії, – зазначив Олександр Вельбівець. – Жодної! Але як громадянин я маю визначене Конституцією право вирішувати, прихожанином якої церкви, якої конфесії я маю бути. Найголовніше – те, щоб у моїй душі, у моєму усвідомленні була віра в Господа. Це – найперше. Друге: я залишаюся у тій церкві, в якій мене хрестили після народження, в якій мене вінчано, в якій я причащаюся. Якщо я буду змінювати свої погляди щодо релігії залежно від політичних процесів у світі і взаємовідносин із різними державами, то це буде не віра, а данина моді. Але віра – це моє внутрішнє глибоке відчуття, і я міцно стою на позиціях канонічної православної церкви.
Олександр Вельбівець ще раз наголосив, що як посадова особа він не принижує ніяких інших конфесій.
– Якщо ви (депутати, – ред.) вважаєте, що те, яку віру я сповідую, заважає мені бути головою обласної ради, я швидше готовий не бути головою обласної ради, ніж зрадити віру!
У відповідь на уточнювальне запитання депутата Зуєнка, чи підтримує він створення єдиної Помісної православної церкви України, Олександр Вельбівець відповів ствердно. Але, на його переконання, цьому має передувати покаяння усієї нації в гріху церковного розколу.
– Якщо ви чітко усвідомлюєте сутність віри і процеси, які відбуваються між конфесіями України, то ви розумієте, що головне – це не прийняття закону (про об'єднання, – ред.), а передусім – загальнонаціональне каяття, а потім – об'єднання в межах канонічної православної церкви. І це буде правильним кроком об'єднання Православ'я в Україні.
Олександр Вельбівець зазначив, що тривалий час створювалася ілюзія братерства між народами України та Росії. Але у питаннях віри всі християни – брати, незалежно від змін у політиці.
– Сьогодні ж українців намагаються роз'єднати навіть по вірі. Не тільки вбивають, а ще й хочуть розділити по вірі! Я вважаю, це треба припинити, і досить швидко. Але на це має бути воля кожного з нас. І має бути правильне, прагматичне рішення духовенства всієї України, – зазначив Олександр Вельбівець. – Але, наголошую, в першу чергу необхідне загальнонаціональне каяття! Після цього – об'єднання в одній Українській православній канонічній церкві.

 

http://procherk.info/news/7-cherkassy/49999-velbivets-rozpoviv-pro-svoju-viru

 
МОНАХ і БЛУДНИЦЯ
06.02.2017 09:14

МОНАХ і БЛУДНИЦЯ«І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла, і, припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила... Побачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бо ж то грішниця!» (Лк. 7, 36-39).

Свій серед чужих...

Я познайомився з цим дівчиськом багато років тому під час пішої подорожі до Почаєва. На перший погляд вона нічим особливим не виділялась з-посеред різнобарвної компанії молодих і веселих паломників. Така собі норовиста туристка манджала у далеку путь.
Кожен з нас йшов до Святині зі своїми бажаннями. В новоприбулої паломниці теж щось було на душі. Ця людина робила все можливе, аби хоч трішки полегшити те своє нещасне життя. Це помічалося хоча б у тому, як вона несла переповнений вщент рюкзак. Складалося таке враження, що він був пушинкою в порівнянні з тим, що лежало на серці.
- Ти ба,- шепотілися ми за її спиною, - так пристрасно молиться, може вона несповна розуму? Нічого, трішки межи нами обітреться і все пройде.

 
ПРИЗНАКИ ДУХОВНОГО ПРЕУСПЕЯНИЯ. Если мы столько времени находимся в Церкви, то что мы там делаем?
06.02.2017 08:21

ПРИЗНАКИ ДУХОВНОГО ПРЕУСПЕЯНИЯ. Если мы столько времени находимся в Церкви, то что мы там делаем?Хотя мы долгие годы и ходим в церковь, но этого не заметно ни по чему. Вопрос: если мы столько времени находимся в Церкви, то что мы там делаем? Вот я с малых лет в Церкви, но продвигаюсь ли я вперед или пребываю в застое? Например, ты уже пять лет ходишь на частные уроки по английскому языку, чтобы выучить его. А потом едешь в аэропорт, и когда надо зарегистрироваться, то оказывается, что ты даже такой элементарной вещи сделать не можешь. И мать говорит ребенку:
– А что ты делал пять лет на этих уроках? Ну, давай, открывай рот, разговаривай.
– Но я еще не научился разговаривать!
– А чему же ты научился?
Понимаете, что я имею в виду?

 
Когда Христос не нужен
05.02.2017 14:08

Когда Христос не нужен"Мы так же, как мытарь и фарисей, стоим перед необходимостью изменить себя. И нам так же, как и им, не хватает решимости" - над сегодняшним евангельским чтением размышляет священник Константин Камышанов.

Недели о Закхее мытаре, мытаре и фарисее и о Страшном Суде начинают Великий пост. Все три недели обращены к разным людям Церкви.
Известно, что есть люди, выбравшие себе разное служение. Есть «рабы Божии», есть «наемники» и есть «сыны Божии».
Для сынов Божиих у Бога есть слова любви.
Для наемников – предложения о сотрудничестве.
Для рабов остаются слова полные грома.
Неделя о Закхее мытаре – это напоминание тем, кто любит Бога о том, как горит сердце и как оно ищет жертвы любви.

 
О происхождении национальностей и о том, что такое хамство
03.02.2017 07:26

О происхождении национальностей и о том, что такое хамствоВажна ли для христианина его национальность, или же он не должен радеть за свой народ? Почему за грех Хама был проклят его сын Ханаан? Как проявляется хамство? Продолжаем читать Книгу Бытия с историком и сектоведом Андреем Ивановичем Солодковым.

Итак, Бог очистил землю водами потопа от греха. Ной вышел из ковчега, устроил жертвенник Богу, отслужив благодарственный молебен. С ним вышли из ковчега и его дети – Сим, Хам и Иафет.
Читаем в главе 9 Книги Бытия:
«И благословил Бог Ноя и сынов его и сказал им: плодитесь и размножайтесь, и наполняйте землю [и обладайте ею]... все движущееся, что живет, будет вам в пищу; как зелень травную даю вам все» (Быт. 9: 1, 3).
Преподобный Ефрем Сирин пишет: «И благословил Бог Ноя и сынов его, чтобы плодились и множились и чтобы боялась их всякая плоть и в море, и на суше. Только плоти с душею ее, с кровью ее, не ешьте, то есть не вкушайте закланного животного и мяса, пока не истекла из него кровь, в которой душа животного». Бог заключает завет с Ноем и напоминает заповедь о рождении детей и распространении людей по всему лицу земли. В следующей лекции – о Вавилонской башне – мы увидим, что эта заповедь будет нарушена. Нарушается она и по сей день.

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні999
mod_vvisit_counterВчора1681
mod_vvisit_counterМісяць31698
mod_vvisit_counterЗа весь час1170785

Зараз онлайн: 24
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ