Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Кафедральний Михайлівський собор відзначає своє головне храмове свято
21.11.2019 15:14

Кафедральний Михайлівський собор відзначає своє головне храмове святоСьогодні, незважаючи на робочий день, у кафедральному Михайлівському соборі велелюдно: тут відзначається головне храмове свято Архістратига Божого Михаїла.


Радісним благовістом зустрічали вірячи Митрополита Черкаського і Канівського Софронія, який очолив святкову Божественну літургію. Разом з ним служили Преосвященний Владика Іоанн, вікарний єпископ Золотоніський, та парафіяльне духовенство, клірики собору.
По завершенні Божественної літургії відбулася хресна хода довкола храму.
Привітати Владику Софронія– головного будівничого Михайлівського собору – і засвідчити йому свою повагу прийшли мер Черкас Анатолій Бондаренко, відомі громадські діячі, керівники.
Завтра, у день пам'яті преподобної Матрони, Владика Софроній прибуде з архіпастирським візитом до Свято-Троїцького Матронинського монастиря.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
Воронезький архієпископ із Благодатного – уродженець Черкащини
16.11.2019 13:51

Воронезький архієпископ із Благодатного – уродженець ЧеркащиниМаловідомий архієрей однієї із знаменитих єпархій Російської імперії, професор богослов'я, просвітник і т.д. Це все про Воронезького архієпископа Єпіфанія (Євдокима Савича Канівецького) який народився у 1775 у невеличкому селі Богушкова Слобідка, саме так називалось Благодатне до перейменування у більш звичну черкащанам Чапаївку. До сьогоднішнього дня у відділі рідкісних книг наукової бібліотеки Воронезького Державного Університету збереглось дев'ять книг по філософії і богослов'ю.


Закінчив Переяславську семінарію і Київську Духовну Академію у 1794 р. Деякий час не міг визначитись із подальшим шляхом і вчителював у рідній семінарії, аж поки у 1800 р. не прийняв чернечий постриг з іменем Єпіфаній продовживши учительську діяльність. Під час чину постригу постриженик дає одну з обітниць бути у тому місці, де йому буде вказано священноначаллям, стаючи людиною Церкви і віддаючи свою волю ігумену чи єпископу. Невдовзі після цього прийняв спочатку дияконський а потім священицький сан. Через п'ять років після постригу у 1805-му ієромонаха Єпіфанія переводять до Нижнього Новгороду викладачем у місцеву семінарію. Варто пам'ятати що семінарія того часу не була подібна на сучасні. На той час там вивчались і світські науки, так наприклад у Нижньому Новгороді він став викладачем риторики і математики. Вже через рік у 1806 р. він возводиться у сан архімандрита і переводиться до Петербурзької Олександро-Невської Лаври викладачем семінарії, разом з цим несучи послух настоятеля Віленського Свято-Духівського монастиря. Дивним лишається як можливо було виконувати ці послухи у місцях які знаходяться географічно не близько одне біля одного, але уже у 1808-му він стає ректором однієї з чотирьох Духовних Академій Казанської і настоятелем Казанського Преображенського монастиря. У 1809-му реорганізовує по новому академічну бібліотеку роблячи її загальнодоступною для усіх бажаючих, за що отримав орден Св. Анни ІІ ступеню від Святішого Синоду.

 
Привітали настоятеля храму з Днем Ангела
31.10.2019 18:38

Привітали настоятеля храму з Днем Ангела28 жовтня, коли Свята Православна Церква звершує пам'ять священномученика Лукіана, в селі Богдани Золотоніського району відбулася знакова подія. Рівно 15 років тому, за сприяння керівників СТОВ «Богданівське» Марчука В.А. та Саранюка С.О., тодішнього голови сільської ради Дубенець М.В., приватного підприємця с. Гельмязів Бакум В.І. був відбудованийта почав діяти Свято-Вознесенський храм.


За 15 років свого існування місцева православна громада разом з батюшкою та за підтримки директора СТОВ «Богданівське», депутата районної ради Мотронюка Олега Васильовича провели великий обсяг робіт – розчистили територію від дерев, замінили вікна, утеплили стіни приміщення, оновили іконостас.
Розділити радість свята, привітати архімандрита Лукіана з Днем Ангела та звершити разом з ним Божественну Літургію приїхали:протоієрей Сергій Медведєв з села Нехайки, ієрей Сергій Йоненко із села Мойсівка Драбівського району та ієрей Антоній Кононенко з села Бубнова Слобідка Золотоніського району. А також прихожани місцеві та з окружних сіл, Переяслава, Києва, Гельмязова.
28 жовтня українці відзначали ще одну дату в своїй історії – День звільнення від нацистських загарбників. Друга Світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Тому, по завершенні богослужіння, архімандрит Лукіан підніс молитви за всіх загиблих за Батьківщину у роки Великої Вітчизняної війни.

Світлана Жердецька, власний кор. сайту

 
Протоієрей Олександр Вераксін у дзеркалі свого часу
28.10.2019 18:29

Протоієрей Олександр Вераксін у дзеркалі свого часуНаприкінці 1918 року в Черкасах у руки беруть владу більшовики встановлюючи свої закони, розпочинаючи численні суди і виносячи багато вироків різним верствам населення. Здебільшого вироки виносились шляхом фальсифікацій, доносів і фабрикацій, якими найперше прибирали духовенство, інтелігенцію тощо.
У той же самий час по доносу заарештовують настоятеля центрального храму міста Миколаївського собору протоієрея Олександра Вераксіна та законовчителя чоловічої гімназії протоієрея Давида Корсуновського. Першого по доносу, що він начебто заставляв волосних старост у соборі приносити присягу на вірність директорії, а другого за підкинуті невідомими у приміщення гімназії прокламаціями про повернення монархічного устрою і усунення більшовиків.
Перш ніж перейти до розбору власне подій що сталися наприкінці 1918 у Черкасах, необхідно згадати біографію самих священиків, яка допоможе нам більш повним чином усвідомити чому одним з найперших треба було ліквідувати саме отця Олександра.


Олександр Сергійович Вераксін народився 22 жовтня за старим стилем 1872 року у м.Вітебськ, який тоді входив до Віленської губернії. Там же закінчив семінарію у 1894 р. і деякий час працював вчителем. Одружився на дочці священика Катерині Беляєвій, та 2 березня 1897 архієпископом Віленським і Литовським Ієронімом (Екземплярським) рукопокладений у священика. У шлюбі отця Олександра із м. Катериною народилось троє дітей: Олена, Георгій та Лідія. Перша парафія молодого священика знаходилась у Дисненському повіті Мінської губернії, потім були й інші парафії. Пізніше у 1905 році призначається штатним священиком Березвечського монастиря з облаштуванням при монастирі школи. Що стосується вчительської діяльності, то після рукопокладення у священство отець Олександр ніколи не те що не полишав її, а з кожним роком все більше розвивався сам як педагог і розвивав школи у яких викладав. У 1908 році за свої труди нагороджений пам'ятною Біблією за зразкове виконання обов'язків на посаді вчителя по церковно-парафіяльним школам, наглядачем за якими у своєму повіті він вже на той час рахувався. 14 жовтня 1907 року його кандидатуру вибирають до ІІІ скликання Державної Думи у Петербурзі від фракції правих з збереженням посади наглядача за школами. Все б так можливо і йшло б, якби не трапилась одна пригода, яка змусила перспективного священика разом з сім'єю виїхати з рідних місць аж у Київську губернію. Потім вже у 1918-му, коли отцю Олександру слідчий на одному з перших допитів у Черкасах спробує пришити політичну діяльність відповість що з часу переїзду на службу у Київську губернію ніколи не втручався у партійну і політичну діяльність, завжди стояв осторонь різних політичних процесів які відбувались у Черкасах з моменту початку його служби до затримання.

 
Владика Софроній освятив новий храм, який будувався понад 20 років
22.10.2019 17:45

Владика Софроній освятив новий храм, який будувався понад 20 роківЦя радісна подія сталася сьогодні у селі Ташлик, що на Смілянщині. Будівництво нового храму тут було започатковане 23 роки тому, коли настоятелем сюди було призначено нині спочилого протоієрея Василя Одородька. З часом стіни почали давати тріщини й виникла загроза руйнування. За спасіння храму взявся молодий настоятель Тарасій Телепчук, якому активно допомагала вся церковна громада. Але найбільш вагомий внесок у розбудову церкви вніс екс-народний депутат України, відомий підприємець і громадський діяч Анатолій Іванович Семинога: сьогодні його було нагороджено орденом святого великомученика Георгія Побідоносця. Високу нагороду отримав і отець Тарасій: Владика Софроній відзначив його наперсним хрестом з прикрасами.
Храмове свято тут традиційно відзначається на Хрестовоздвиження. Старий храм, зведений ще до революції, був знищений у 30-ті роки минулого століття.
Владика Софроній щиросердно подякував усім, хто доклав зусиль до завершення будівництва.
Разом з Владикою служили священики зі смілянського благочиння, а також гості з інших єпархій.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні950
mod_vvisit_counterВчора1492
mod_vvisit_counterМісяць3827
mod_vvisit_counterЗа весь час3014566

Зараз онлайн: 11
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ