Мить нашого життя

Калейдоскоп новин

Відеомолитва


Мультимедіа

Православні медіа-ресурси

Баннер
Баннер
Монастыри и храмы УПЦ
Баннер
Б Е С Е Д А НА ВСЕБЛАЖЕННОЕ УСПЕНИЕ ПРЕНЕПОРОЧНОЙ ВЛАДЫЧИЦЫ НАШЕЙ БОГОРОДИЦЫ И ПРИСНОДЕВЫ МАРИИ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРИЯ ПАЛАМЫ, АРХИЕПИСКОПА ФЕССАЛОНИКИЙСКОГО
28.08.2019 06:25

Б Е С Е Д А НА ВСЕБЛАЖЕННОЕ УСПЕНИЕ ПРЕНЕПОРОЧНОЙ ВЛАДЫЧИЦЫ НАШЕЙ БОГОРОДИЦЫ И ПРИСНОДЕВЫ МАРИИ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРИЯ ПАЛАМЫ, АРХИЕПИСКОПА ФЕССАЛОНИКИЙСКОГОНастоящее мое слово к любви вашей вызывается и любовию, и необходимостью. Я говорю не потому только, что, по причине своей любви к вам, желаю, чтобы спасительное слово достигло вашего боголюбивого слуха и, таким образом, напитало ваши души; но и потому, что мне весьма необходимо, совместно с похвалами в церкви, излагать величие Приснодевы и Богоматери. И как желание, будучи сугубым против обыкновенного, побуждает и склоняет, так и неизбежная необходимость вынуждает; хотя слово не может постигнуть того, что выше всяких слов, подобно тому. как глаз не может пристально взирать на солнце. А поскольку не свойственно говорить о том, что выше слов, то любовь к Богоматери должно освящать по преимуществу песнопениями. Если "честна смерть преподобных" (Пс.115, 6), и "память праведнаго с похвалами" (Притч. 10, 7), то насколько более - память Святейшей святых, чрез Которую - всякое освящение святым, - память Приснодевы и Богоматери, которую (память) нам прилично сотворить с величайшими благохвалениями? Мы ныне празднественно творим святое Успение, или преставление, чрез которое Умаленная на краткое время пред Ангелами, превзошла без сравнения Ангелов и Архангелов, и сущие над ними премирныя Силы, Своей близостию к Богу и от века предначертанными и совершившимися над Нею чудными делами. Ибо ради Нее были предречения богодухновенных пророков, чудотворения, предуказавшие на великое чудо вселенной - Сию Приснодеву и Богоматерь; установления Духа, разнообразно прообразовавшие будущую действительность; обетования о рождении Имеющей родить бессеменно Рождаемого от Бога Отца предвечно... Царь всяческих возжелал таинственной красоты Приснодевы, как предрек Давид, и в Нее вселилась воплотившаяся Сила Всевышнего не чрез мрак и огонь, как Богодухновенному Моисею, и не посредством бури и облаков, как пророку Илии явила Свое присутствие; а непосредственно, без всякой завесы Сила Вышнего осенила всепречистое и девственное чрево. Так несказанно вселилось в Нее и из Нее произошло облеченное плотию Слово Божие, и "на земли явися и с человеки поживе" (Вар. 3, 38), обожив нашу природу и даровав нам, согласно с Божественным апостолом, то "в няже желают Ангели проникнути" (1 Пет. 1, 12), и в этом - чудное прославление и пречестная слава Этой Приснодевы.
А какое слово в состоянии изъяснить то, что было после неизреченного рождения? Ибо, содействовавшая и сострадавшая свыше произведенному чрез Нее истощанию Слова Божия, Она и спрославляется вместе с Ним, по достоянию сопревозносится, прибавляя величия к чудным величиям. Но и по восшествии на Небо Воплотившегося из Нее, Она, по доставленному Ей от Него, превосходящему ум и слово величию, как бы соревновала Ему многообразными подвигами и молитвами, а также попечениями о всем мире, ободрениями проповедников во всех концах земли; и вообще для всех Она была единственной опорой и утешением, всячески содействуя благовестию Евангельскому и, ясно являя Сама на Себе и жизнь исполненную борьбы, и господство над умом и словом. Поэтому, конечно, живоносна и смерть Ее, переводящая в Небесную и бессмертную жизнь; и воспоминание ее есть радостный праздник и всемирное торжество. Руками Сына Ее был принят Богоносный дух Приснодевы; Им же немного спустя, и родственное то тело было переселено в вечную и Небесную обитель. Все это справедливо и вполне приличествовало. В самом деле, многие удостоились от века Божественного благоволения, славы и могущества, как и Давид говорит: "мне же зело честни быша друзи Твои, Боже, зело утвердишася владычествия их. Изочту их, и паче песка умножатся" (Пс. 138, 17, 18). "Многи дщери, - по Соломону, - стяжаша богатство, и многи сотвориша силу" (Притч. 31, 30). Сия же - Пречистая Дева и превознеслась над всеми и всем: Она единая, ставши между Богом и родом человеческим, сотворила Бога Сыном человека, а людей соделала сынами Божиими; Она соделала землю небом и обоготворила род человеческий; Она единая из всех превыше всякаго естества явилась Матерью Бога по естеству, а чрез несказанное рождение стала царицей всякой сущей в мире и премирной твари, и, возвышаясь таким образом над подчиненными Ей чрез Нее Самое, и, делаясь Сама причастницей высшего избрания чрез Божественного Духа, Она является высочайшей из превознесенных и блаженнейшей царицей блаженного рода.

 
ДАР УСПЕНИЯ. Можно ли заразиться дружелюбием к смерти
28.08.2019 07:21

ДАР УСПЕНИЯ. Можно ли заразиться дружелюбием к смертиМирный, красивый сон – как еще можно описать отношение к смерти христианина, можно ли воспитать в себе дружелюбие к кончине и как можно праздновать то, что Богородица умерла – об этом в своем видеоблоге размышляет архимандрит Савва (Мажуко).

Перед тем, как навестить вечный город (я говорю о Риме), я, как прилежный ученик, раздобыл книги об этом городе и, конечно же, прочел замечательную работу Генри Мортона, великого английского путешественника, «Прогулки по вечному городу». Это блестящий стилист, у него есть книги о разных странах – об Ирландии, о путешествиях в разных городах. Его отличает от других путешественников удивительная чуткость к слову и замечательная неспешная наблюдательность философа, что, согласитесь, для писателя не просто украшение, но еще и роскошь, которую мы наблюдаем в последнее время очень редко.
Генри Мортон был христианином, и он очень дорожил своей верой, конечно, нигде ее не выпячивая, это был человек очень деликатный, при этом он обладал удивительной чуткостью ко всему прекрасному. Например, он говорит о том, как он навещал могилы английских поэтов, которые похоронены на протестантском кладбище возле пирамиды в Риме, цитирует их стихи, это замечательно, это прекрасно – и тут наблюдает кустики лаванды, кошек римских.
Но для нас важно то, как его эстетические переживания сочетаются и, самое главное, не противоречат его вере. И как это помогает ему переживать те евангельские тайны, к которым он как христианин, конечно же, приобщен.
Один из моментов этой книги, мой один из самых любимых моментов – это описание путешествия в катакомбы, римские катакомбы, которые были случайно обнаружены в конце XVI века обычным земледельцем. Сейчас каждый путешественник может навестить эти удивительные места, где похоронены христиане. Есть разные версии о том, молились ли там эти первые христиане, была ли это штаб-квартира общества христианского.

 
Черкаська священицька родина Марковських
22.08.2019 16:40

Черкаська священицька родина МарковськихУ Православній Церкві на теренах Російської імперії досить довго діяв та і часто-густо досі діє принцип спадковості священицького служіння від покоління до покоління. Досить довгий час це було прописано навіть державними законами. З тих пір по усім тогочасним губерніям кліровим відомостям парафіяльних і соборних храмів різних міст, містечок і сіл фігурують схожі прізвища. Окрім розповсюджених Успенських, Преображенських, Воскресенських, та інших етимологічно зв'язаних із святами фігурують і інші, зокрема Лінчевські, Лебединцеви, Марковські, Кудревичі, Кудрицькі, та інші. Відомі випадки навіть зміни прізвищ, якщо хтось наважувався із свого суспільного прошарку перейти у духовне відомство, яскравий приклад чому відомий Київський священик, настоятель Софійського собору протоієрей Іоанн Леванда, який до вступу у семінарію носив прізвище Сікачка.

Чим саме священицька династія Марковських була відома у Черкасах? Ключове слово саме була, адже тепер ніхто мабуть не пам'ятає братів протоієреїв Петра та Іоанна Марковських. Отець Іоанн з дитинства мав слабке здоров'я і в своєму служінні не зміг настільки яскраво себе проявити як його старший брат Петро. Саме стараннями отця Петра у Черкасах відбувся ряд позитивних змін у церковному житті, зокрема була збудована кам'яна Троїцька церква у 1863 році, де керував парафією отець Петро перед Черкаським собором. До цього він уже служив у Миколаївському соборі, але другим священиком добре зарекомендувавши себе як достойного і сумлінного пастиря.
У родині Марковських було четверо дітей старший брат Адам, який заняв батьківську парафію у Білозір'ї і прослужив на ній рівно сорок років, потім 5 жовтня 1812 року народився Петро, потім молодший Василь і наймолодший брат Іван.
Дитинство малих Марковських було важким, адже у 1825 році помирає голова сімейства Білозірський священик Леонтій Марковський. Чи то до батька, чи вже після, достименно невідомо помирає брат Василь який на той час був учнем Черкаського духовного училища. Всі діти Білозірського священика отця Леонтія пройшли перше навчання у цьому навчальному закладі. Черкаське духовне училище знаходилось у центрі міста неподалік соборної церкви, яка до 1864 року була дерев'яною і стояла на місці теперішнього Черкаського представництва НБУ на розі вулиць Хрещатика і Байди-Вишневецького. Потім, коли збудували кам'яний собор, то він постав трохи у іншому місці, там де тепер проходить вулиця Лазарєва і Вівтарем виходив на тротуар де нині тераса кафе «Чашка». На місці ж старого собору збудовано новий корпус училища із домовим храмом на честь апостола Іоанна Богослова, але нажаль училище, як і новий собор до сьогоднішнього дня дожили тільки на старих листівках і фото.

 
У кафедральному Михайлівському соборі відзначили потрійне свято: пам'ять святого великомученика і цілителя Пантелеймона, ікони Божої Матері «Черкаська» та 27-му річницю архієрейської хіротонії Владики Софронія
09.08.2019 12:59

У кафедральному Михайлівському соборі відзначили потрійне свято: пам'ять святого великомученика і цілителя Пантелеймона, ікони Божої Матері «Черкаська» та 27-му річницю архієрейської хіротонії Владики СофроніяНезважаючи на робочий день, сьогодні у соборі було велелюдно. Численні віряни прийшли не лише вклонитися пам'яті великого мученика, цілителя й чудотворця Пантелеймона, а іще двом визначним подіям: саме сьогодні встановлене шанування образу Божої Матері «Черкаська» і сьогодні ж відзначається 27-річчя утворення Черкаської єпархії та хіротонії архієрея, який усі ці роки незмінно керує нею: Митрополита Черкаського і Канівського Софронія.
Розділити радість цих свят і привітати Владику Софронія прибули вікарний єпископ Золотоніський Іоанн, представники духовенства з різних благочинь. Владика Софроній очолив Божественну літургію, а по завершенні приймав слова щирої вдячності та побажання багатьох років плідного служіння у славу Божу.
На адресу Владики надійшли численні привітання від церковних, громадських діячів.

Прес-служба Черкаської єпархії

 
У день пам'яті преподобного Серафима Саровського Владика Софроній прибув до Драбова
02.08.2019 16:53

У день пам'яті преподобного Серафима Саровського Владика Софроній прибув до Драбова1 серпня, у день пам'яті преподобного Серафима Саровського, митрополит Черкаський і Канівський Софроній прибув до Драбова, де звершив Божественну літургію у храмі, який посвяченний честь цього святого у Драбові. Разом з архієреєм служив настоятель храму благочинний Драбівського району протоієрей Дмитро Івануса, клірики з інших парафій. Після літургії Владика нагородив найбільш активних прихожан за старанну працю з вихованню дітей у православному таборі та з нагоди його 10-річчя.

Віряни пройшли хресною ходою довкола храму, після чого отримали архіпастирське благословення і повчальне слово Владики.

 

Прес-служба Черкаської єпархії 

 
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Остання >>

Реклама

Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер
Баннер

Статистика

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні228
mod_vvisit_counterВчора1090
mod_vvisit_counterМісяць18718
mod_vvisit_counterЗа весь час2696318

Зараз онлайн: 21
Офіційний сайт Черкаської єпархії УПЦ